Топографоанатомічне і клінічне обґрунтування підвищення ефективності та безпечності реґіонарного знеболювання (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат
Визначення можливості вільного сполучення між надключичною та підключичною частинами плечового сплетення при застосуванні ренгеноконтрастного розчину та розчину метиленової синьки. Показання до різних доступів для блокади плечового сплетення при операції.
При низкой оригинальности работы "Топографоанатомічне і клінічне обґрунтування підвищення ефективності та безпечності реґіонарного знеболювання (клініко-експериментальне дослідження)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант - доктор медичних наук, професор Хижняк Анатолій Антонович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мальцева Людмила Олексіївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії; доктор медичних наук, професор Суслов Валентин Васильович, Інститут урології АМН України, керівник відділу анестезіології та інтенсивної терапії; Захист відбудеться 2010 року, годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії за адресою: 49044, м.Так, якщо при аксилярних (пахвових) блокадах описані лише гематоми, інтоксикація місцевими анестетиками та місцеве інфікування (у тому числі випадок фатальної флегмони), то при інфраклавікулярних (підключичних) блокадах траплявся ще й пневмоторакс (J.C. Цей доступ має переваги перед пахвовим (чистіша ділянка пункції, відсутність потреби відводити плече, ширша зона анестезії), а наша модифікація коракоїдного підключичного доступу також дозволяє ідентифікувати сплетення без електростимуляції та пошуку парестезії - лише за кінестетичним орієнтиром (відчуттям «провалу» крізь мембранозну частину малого грудного мяза). Обєктом дослідження були трупний матеріал, на якому досліджувалися варіанти блокади плечового сплетення, а також прояви провідникової анестезії плечового сплетення у пацієнтів, яким виконувалися ортопедо-травматологічні операції. Предметом дослідження стали розповсюдження рентгенконтрасту та метиленової синьки, як моделей розчину місцевого анестетика, по фасціальному футляру плечового сплетення (експериментальне дослідження); а також динаміка сенсорного, моторного та вегетативного блоку, плазмової концентрації місцевого анестетика, побічних ефектів, біохімічних стрес-маркерів, ситуативної тривожності, якості післяопераційного знеболювання (клінічне дослідження) при різних доступах для блокади плечового сплетення. Вперше в результаті анатомічних і рентгенологічних досліджень поширення розчину, введеного до підключичної частини плечового сплетення оригінальним варіантом коракоїдного доступу за кінестетичними орієнтирами (патент на корисну модель), доведено заповнення розчином усієї підключичної частини плечового сплетення та пахвової ямки без проникнення розчину до надключичної частини сплетення і наявність анатомічної перепони між обома згаданими частинами.
План
Основний зміст роботи ренгеноконтрастний плечовий метиленовий блокада
Матеріали і методи дослідження. У роботі проведено аналіз дослідження 22 небальзамованих трупів дорослих людей і 312 ортопедичних пацієнтів.
Експериментальна частина роботи. Анатомічні дослідження проводилися при кафедрі судовомедичної експертизи ХМАПО (зав. каф. - к.мед.н., доцент О.М. Гуров) на базі відділення №2 відділу експертизи трупів ХОБСМЕ (зав. відд. - В.Є. Паламарчук).
Шляхом уведення ренгенконтрасту (суспензії сурику в гліцерині) та 0,01% водного розчину метиленової синьки як моделі розчину місцевого анестетика досліджені надключичний доступ, а також власні модифікації коракоїдного підключичного доступу та міждрабинчастого доступу. Статистичний аналіз результатів проводився за двобічним варіантом точного критерію Фішера. Виявлена перетинка між двома частинами сплетення.
Розчин, уведений до плечового сплетення міждрабинчастим доступом, охоплював усі стовбури сплетення в інтерскаленному проміжку, проникаючи до рівня C2-C4, де проходять другий, третій і четвертий шийні нерви, які разом із зовнішньою гілкою додаткового нерва йдуть до трапецієподібного мяза. Тобто, введення цим доступом такого ж обєму місцевого анестетика має сприяти анестезії шкіри шиї та трапецієподібного мяза.
Практичне значення виявлених нами перетинки і відсутності вільного сполучення між двома частинами сплетення полягає в неможливості анестезії надключичної частини сплетення шляхом пункції в більш безпечних дистальних ділянках, тобто наші результати, на жаль, суперечать привабливій ідеї A.P.Winnie - анестезувати все сплетення з пахвової ямки. Але ця неможливість має й позитивний бік: при коракоїдному підключичному доступі має залишатися інтактним діафрагмовий нерв і, внаслідок цього, відсутній ризик небажаного геміпарезу діафрагми.
Клінічна частина роботи. Дослідження проводилися у чотирьох групах дорослих пацієнтів, яким виконувались ортопедо-травматологічні оперативні втручання на верхній кінцівці у клініці кафедри травматології, вертебрології та анестезіології ХМАПО (зав. каф. - д.мед.н., проф. О.М. Хвисюк) на базі Харківської обласної клінічної травматологічної лікарні (головний лікар - д.мед.н
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
