Топографічне креслення - Курсовая работа

Залежно від того, як і що зображується на кресленні, тобто яка інженерно-технічна думка виражається на ньому, а також який звязок має креслення з тією чи іншою науковою дисципліною, розрізняють креслення: машинобудівне, інженерно-будівне, архітектурне, маркшейдерське, топографічне тощо. карта графічний план папір При навчанні топографічному кресленню завданням є: - вивчення креслярських матеріалів та інструментів; Топографічний план (карта) - це зменшене узагальнене зображення земної поверхні на площині, побудоване за певним математичним законом, яке показує за допомогою умовних позначень обєкти і явища відповідно до призначення карти. Успіх набуття практичних навичок і прийомів робіт значною мірою залежить від теоретичної підготовки виконавця.Висока графічна якість і швидкість виконання робіт залежать не лише від навиків і знань правил креслення, але й від якості креслярських матеріалів, інструментів і приладдя. Папір характеризується різними показниками: масою, товщиною, механічними властивостями (розривна довжина, злом, продавлюваність, стираність. стискуваність, скручуваність тощо), ступенем проклейки, зольністю, вологістю, кольором, гладкістю, вбирною здатністю, повітро-паро-жаронепроникністю, діелектричними й іншими властивостями. Якість паперу і відповідно сорт залежать від його основної складової речовини (бавовна, деревина, лляне волокно, ганчіря тощо).Папір випускають рулонами і окремими аркушами (аркушевий або флатовий папір). Якість паперу так і перевіряють: дивляться на папір на світло, перегинають і розгинають його, труть гумкою; відрізують кусочок паперу і виставляють на сонце, а через день-два порівнюють його з основним аркушем, що не зазнав дії сонця. Напрям волокон впливає на властивості паперу: в напрямі волокон папір розрізується і рветься найрівніше та найлегше; намочений, а потім висушений папір має найбільшу залишкову деформацію в напрямі, перпендикулярному напряму волокон.Мякшими олівцями виконують попередню розграфку і креслять лінії, що мають тимчасове призначення, а потім будуть стерті; твердіші використовують для зображення предметів і знаків, які погребують тривалого зберігання, і для остаточного оформлення плану або креслення, якщо не передбачається накреслювання його тушшю. Олівцем можна накреслювати лінії під лінійку, а також креслити “від руки”. Для цього лінійку старанна прикладають до цих точок і спочатку, легко торкаючись паперу, перетинають спочатку ліву точку, потім праву, щоб впевнитись, що лінія пройде через центри точок. Справне перо має бути добре відшліфоване, робочий кінець його має бути гостро овальної форми, розщіп пера має збігатися з напрямом його осі і поділяти кінець на дві симетричні половинки, які щільно прилягають одна до одної по всій довжині, кінець пера має бути пружним, тобто відпущений після легкого натиску на нігті великого пальця він має вернутись в попереднє положення. Прямолінійність ребра лінійки чи трикутника перевіряють так: гостро заструганим олівием на папері проводять лінію між двома довільно взятими точками, після цього лінійку через ребро повертають на 180? і по ребру, яке перевіряється, між тими ж точками проводять другу лінію.На топографічних планах і картах різних за змістами, призначенням і масштабами зображення природних і соціально-економічних обєктів і явищ умовними знаками доповнюється підписами. За своїм значенням підписи є: власними назвами географічних обєктів (міст, річок, озер тощо), умовними знаками, власними назвами і умовними знаками, власними назвами і умовними знаками одночасно, пояснювальними словами (озеро, гори - часто в скороченій формі, числові, різні характеристики, при виготовленні географічних карт тощо), пояснювальним текстом. Досягається це тим, що різні обєкти підписуються різними шрифтами, однотипні ж предмети, наприклад, населені пункти, одним шрифтом, але залежно від значення й величини позначаються буквами різних розмірів. Букви в підписах можуть бути розташовані вертикально або похило, підпис може складатися лише з великих букв тощо. Середні горизонтальні елементи букв: Б, В, Е, Є, Ж, З, Н, Б, Ю і центр перетину елементів букви X робляться вище середини на половину товщини основного елемента, а у букв Р, Ч - нижче середини букви на ту ж величину, у букви Я - посередині букви і у букви А - на одній чверті висоти букви.Топографічним шрифтом на планах і картах підписують назви селищ, у тому числі робітничі та курортні, назви сіл та інших населених пунктів, не віднесених до категорії міст та селищ (дачні, курортні, при залізничних станціях тощо): - з населенням понад 3000 жителів - розмір шрифту 5,0 мм; Товщина елементів топографічного напівжирного шрифту дорівнює 1/8 висоти букви, ширина нормальної (вузької) букви береться рівною товщині чотирьох елементів або половині її висоти. Всі елементи мають однакову товщину, яка дорівнює у великих буквах та цифрах 1/8 висоти букви, а у малих - 1/6.

Зміст

Вступ

1. Креслярські матеріали і приладдя

2. Креслярські інструменти

3. Поняття про умовний знак

4. Картографічні шрифти

5. Зміст і класифікація гірничого креслення

6. Зміст і класифікація маркшейдерських креслень

7. Папір та пластики

Висновок

Використана література

Додаток