Топогеодезична прив’язка силами і засобами артилерійських підрозділів - Учебное пособие

1. Склад, задачі, обов’язки особового складу та приладне обладнання груп самоприв’язки артилерійських підрозділів 1.1 Склад і задачі груп самоприв’язки Для проведення топогеодезичної прив’язки вогневих позицій і спостережних пунктів у батареях створюються групи самоприв’язки. Особовий склад групи самоприв’язки зобов’язаний: здійснювати топогеодезичну прив’язки вогневої позиції або спостережного пункту по карті (аерознімку) за допомогою приладів; знати зміст топогеодезичної прив’язки ВП і СП та вимоги до точності її проведення; мати навички у швидкому орієнтуванні на місцевості за допомогою топографічної карти. 1.2 Приладне обладнання груп самоприв’язки Для виконання топогеодезичних робіт група самоприв’язки може використовувати наступні прилади: перископічну артилерійську бусоль ПАБ-2А; артилерійський компас; двометрову далекомірну рейку з електроосвітленням; мірну стрічку для вимірювання відстаней; бінокль; номограма інструментального ходу (НИХ); хордокутомір з циркулем-вимірювачем; артилерійський круг АК-3 з МПЛ-50; курвіметр; артилерійську логарифмічну лінійку (АЛЛ); обчислювач топографічний модернізований (СТМ); електронні обчислювальні машини (ЕОМ); топографічні карти 1:50 000, 1:25 000; спеціальні карти 1:100 000 з вдрукованими координатами; прилад управління вогнем (планшет). Перший номер (обчислювач), навчений виконанню обчислень за матеріалами польових вимірювань, в ході топогеодезичної прив’язки ВП (СП) працює на приладі (бусолі, далекомірі), веде запис спостережень і абрис, виконує обчислення і графічні роботи на карті. Другий номер виставляє рейку на точках за вказівкою начальника групи або першого номера; закріплює на місцевості точки, що прив’язуються кілками; приймає участь у вимірюванні відстаней. 1.4 Порядок постановки задачі начальником групи – напрямок на північ (або іншу сторону горизонту) по будь-якому предметові; – місцезнаходження відносно найближчого орієнтира, що чітко виділяється серед інших (від загального до часткового); – умовне найменування місцевих предметів, орієнтирів; – положення противника; – положення своїх військ; – задачі групи самоприв’язки; – рішення: - місце основної гармати; - дирекційний кут основного напрямку стрільби; - точку стояння бусолі СОБ; - точки наводки і орієнтирні точки; - способи визначення координат і дирекційних кутів; - початкові контурні точки; - час закінчення робіт; - порядок і місце подання результатів прив’язки. 2. Визначення величини зближення меридіанів 3.1 Визначення зближення меридіанів по карті для довільної точки на карті Величина зближення меридіанів для любої точки на карті визначається за формулою: (3.1) де: - зближення меридіанів для центра листа карти (вибирається із текстової довідки в лівому нижньому куті карти). поправка на віддаленість точки по довготі від центру листа карти (вибирається з таблиці 1) по значенню координати Х точки в км і віддалі Д в км точки від центру листа карти. 5 10 15 20 25 30 4 000 0-00,5 0-01,1 0-01,6 0-02,2 0-02,7 0-03,3 4 500 0-00,6 0-01,3 0-01,9 0-02,6 0-03,2 0-03,8 5 000 0-00,8 0-01,5 0-02,3 0-03,0 0-03,8 0-04,5 5 500 0-00,9 0-01,8 0-02,6 0-03,5 0-04,4 0-05,3 6 000 0-01,0 0-02,1 0-03,1 0-04,1 0-05,2 0-06,2 6 500 0-01,2 0-02,5 0-03,7 0-04,9 0-06,2 0-07,3 7 000 0-01,5 0-02,9 0-04,4 0-05,9 0-07,4 0-08,8 7 500 0-01,8 0-03,6 0-05,4 0-07,2 0-09,0 0-10,8 8 000 0-02,3 0-04,6 0-06,9 0-09,2 0-11,6 0-13,8 3.2 Обчислення величини зближення меридіанів по формулі Величина зближення меридіанів для любої точки Землі може бути обчислена по формулі: (3.2) де: - різниця довгот даної точки і осьового меридіану, надана в кутових мінутах; L - довгота точки (визначається по карті); L0 - довгота осьового меридіану зони, в якій знаходиться точка; визначається з таблиці 2 або обчислюється за формулою: ; (3.3) де N - номер зони, в якій знаходиться точка; обчислюється за формулою: ; (3.4) В-широта даної точки (визначається по карті). Початок (кінець) шкали движка поставити на значення = -47? по шкалі чисел NQ 1 корпусу лінійки без урахування знаку. 3.2.