Томаш Масарик і його ставлення до проблем Закарпаття в 20-30-х роках ХХ століття - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Болдижар Михайло Миколайович, Ужгородський національний університет МОН України, професор кафедри теорії та історії держави і права Захист відбудеться "13" листопада 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 61.051.04 Ужгородського національного університету за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: м.Природно, що те місце, яке займало Закарпаття (тоді Підкарпатська Русь), як автономна одиниця в складі новоствореної Чехословаччини, теж було “визначене” політиком і державним лідером Томашем Масариком. Масарика в історії Закарпаття періоду 20 - 30-х рр. викликала необхідність дослідження його біографії як ученого і політика. На наше переконання, лише розуміючи суспільно-політичні погляди Т.Масарика, його ставлення до питань моралі й етики в політиці, розібравшись у його поглядах на державу як політичний інститут взагалі і Чехословацьку державу зокрема, поглядах на національне питання, можна зрозуміти мотивацію поведінки, дійти до висновків чому саме так, а не інакше діяв уряд Чехословацької Республіки під його керівництвом, особливо стосовно історичного Закарпаття. Актуальність наукового дослідження виходить із постановки питання впливу Т.Масарика на еволюцію суспільно-політичних відносин у міжвоєнному Закарпатті, його ролі в становленні державницьких відносин, формуванні ліберально-демократичних умов суспільного розвитку, змісті толерантного ставлення до представників різних національностей та віросповідань. Можемо констатувати й те, що концепція розвитку держави Т.Масарика була реалізована ним на практиці й вивела Чехословацьку Республіку за часів свого президентства в одну із найдемократичніших країн тогочасного світу.У першому розділі - “Т.Масарик і Закарпаття: аналіз джерел та історіографії” - охарактеризовано архівні джерела, інші джерельні приписи та історіографічну базу про вплив Т.Масарика на суспільно-політичний розвиток Закарпаття (тоді Підкарпатська Русь) у період його президентства. Особливо це стосується газетних та журнальних статей, які висвітлювали діяльність Т.Масарика на посаді президента Чехословацької Республіки, а також слідкували за його ставленням до проблем розвитку краю в 20 - 30-х рр. Найбільшої зацікавленості для даної проблеми потребує фонд Президії Ради міністрів, у якому зберігаються справи: 56 - “Організація політичного управління Підкарпатської Русі” (Organisace politicke spravy Podkarpatske Rusi), 84 - “Повідомлення про діяльність політичних партій на Підкарпатській Русі” (Hlaseni o иinnosti politickych stran na Podkarpatske Rusi) та інші, в змісті яких маємо можливість відслідкувати реакцію політичних лідерів Чехословаччини і Т.Масарика зокрема на перебіг тогочасних суспільно-політичних подій. ХХ ст. публікації висвітлювали і діяльність автономних політичних діячів та політичних партій не інакше як антинародну й буржуазно-націоналістичну, а політику Т.Масарика як реакційно-буржуазну і так само антинародну, покликану на посилення національного, економічного, політичного гніту. Своїми дослідженнями поділилися В.Худанич ”Т.Масарик і Україна”, Ю.Бисага ”Порівняльний аналіз еволюції теоретичних поглядів Т.Г.Масарика на інститути держави і права”, І.Шніцер ”Місце і роль Словаччини в житті та діяльності Т.Масарика”, О.Довганич ”Т.Г.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ