Токсикологічне обґрунтування хімічних заходів захисту садових насаджень від тетраніхових кліщів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидат сільськогосподарських наукРобота виконана в лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН. Секун Микола Павлович, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії токсикології пестицидів Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Антонюк Сергій Ісидорович, Національний аграрний університет, доцент кафедри ентомології і біозахисту рослин Захист дисертації відбудеться "27"листопада 1998 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ, вул.Складність у забезпеченні ефективного захисту плодових культур від кліщів полягає у здатності до швидкого формування резистентних до хімічних засобів популяцій в наслідок чого стає не ефективним їх застосування. Отже, токсикологічне обгрунтування вибору акарицидів сучасного асортименту та оптимальної технології їх використання, що попереджає зниження ефективності препаратів і дозволяє надійно захистити садові насадження від шкодочинності кліщів є важливою ланкою удосконалення загального комплексу заходів щодо догляду за садом. Тема дисертаційної роботи входить до тематичного плану Інституту захисту рослин УААН і виконується в розділі Державної науково-технічної програми "Захист рослин", Інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів в умовах різних форм господарювання, розділи 05.01.02.(Вивчити дію і післядію пестицидів нового асортименту, їх сумішей на шкідливі організми), 05.01.03. Основною метою досліджень було визначення поширення в Україні найбільш шкодочинних видів тетраніхових кліщів, токсикологічна оцінка акарицидів з різних класів хімічних сполук та обгрунтування системи їх застосування, яка дозволяє запобігти появі резистентних популяцій шкідників. Оцінено видову і стадійну чутливість кліщів до акарицидів із різних хімічних сполук.Для зясування сучасного стану заселення садів тетраніховими кліщами у 1996 - 1997 роках проведено визначення видового складу та чисельності акарофауни в різних областях України. Бурий плодовий кліщ, у якого резистентні до цих препаратів популяції не формувались, був практично знищений до середини 70-х років; в садових насадженнях домінував червоний плодовий, а у другій половині літа зявлявся глодовий кліщ. Як зясувалось, популяція червоного плодового кліща була практично повністю стійка до карбофосу. Чисельність рухомих стадій кліща (личинки, німфи, імаго) до обробок в межах дослідної ділянки коливалась від 157 екземплярів до 323 екземплярів на 100 листків. В популяції червоного плодового кліща на варіантах, оброблених ортусом та торком виявлено тільки імагінальну стадію, санмайт у рівній мірі діяв на всі стадії, а омайт, 57% к.е. знищив частково личинок і виявив овіцидний ефект, личинки та німфи, що збереглися за час після обприскування досягли дорослої стадії.З фауністичного таксону тетраніхоїдних кліщів актуальними шкідниками садових насаджень в Україні на теперишній час є: червоний плодовий, глодовий та звичайний павутинний кліщі. У глодового, червоного плодового та звичайного павутинного кліщів, популяції яких генетично гетерогенні відбувається формування резистентності до акарицидів. Випробування схем чергування різних препаратів протягом весняно - літнього періоду показало можливість уникнути формування резистентних до акарицидів популяцій кліщів і навіть риверсії чутливості до акарицидів, що застосовувались у попередні роки. Найбільш токсичними та перспективними для глодового, червоного плодового та звичайного павутинного кліщів є данітол, ортус, торк, омайт; діметан та санмайт ефективні проти звичайного павутинного кліща; аполло знищує рухомі стадії глодового, червоного плодового та звичайного павутинного кліщів при безпосередньому контакті їх з акарицидом, але не захищає від заселення лисття личинками, що відродилися після обприскування. Вивчення токсичної дії акарицидів на різні стадії розвитку кліщів показало, що найбільш стійкі статевозрілі самки.