Токсикологічна характеристика комбінованих протруйників насіння Вітаваксу 200 ФФ, Вітаваксу 200 і Вітатіураму - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук Токсикологічна характеристика комбінованих протруйників насіння Вітаваксу 200 ФФ, Вітаваксу 200 і ВітатіурамуНауковий консультант:доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Малинін Олег Олексійович, Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», головний науковий співробітник відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Хмельницький Григорій Олександрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри фармакології і токсикології; доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Влізло Василь Васильович, Інститут біології тварин УААН, директор Захист відбудеться 29.04.2010 р. о 9-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: 61023, м.За одноразового перорального введення щурам вітавакс 200 ФФ і вітавакс 200 у дозі 0,5 ЛД50 не спричиняють клінічних ознак отруєння, хоча субтоксичний вплив їх проявляється підвищенням у крові концентрації глюкози та активності ферментів лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, альдолази та аланінової і аспарагінової трансфераз (p<0,05; p<0,01; p<0,001), а також зниженням вмісту пірувату та споживання оксигену мітохондріями печінки щурів за використання в якості субстратів окиснення б-кетоглутарату, глутамату з малатом і сукцинату (p<0,01; p<0,001), що свідчить про проникнення пестицидів через мембрани у матрикс мітохондрій та активацію ферментів тканинного дихання. За тривалого (30 діб) надходження в організм білих щурів вітаваксу 200 у дозі 20 мг/кг корму проявляються ознаки інтоксикації пригніченням, гіперсалівацією, а також лейкоцитозом, еритропенією, зниженням концентрації гемоглобіну (p<0,001), прискоренням ШОЕ та підвищенням вмісту загального білка на 24 % і небілкового азоту на 20 %, що свідчить про розвиток гіпоксії в організмі. За тривалого надходження (15 діб) вітатіураму (80 % з. п.) щурам у субтоксичних дозах 10 і 100 мг/кг маси тіла (1/40 та 1/4 ЛД50) через 30 діб досліджень підвищується у крові вміст глюкози на 28 %, у печінці - активність альдолази на 51 % і знижується концентрація глікогену на 65 %, у дванадцятипалій кишці та нирках - активність альдолази на 217 % і 27 % (p<0,001; p<0,01) відповідно без прояву клінічних ознак інтоксикації, що свідчить про кумулятивний ефект пестициду. Карбоксин за одноразового перорального введення щурам у дозах 0,1 та 0,5 ЛД50 пригнічує у печінці активність альдолази та підвищує ЦТХО й АТФАЗИ, у мязах - підвищує активність ЦТХО і ФДА і знижує АТФАЗИ, що є ознакою на активації у печінці аеробного, а у мязах, навпаки, анаеробного окиснення вуглеводів. Встановлено, що ТМТД за одноразового перорального введення білим щурам у дозі 0,5 ЛД50 у 80 % тварин пригнічує загальний стан, викликає гіперсалівацію, порушення координації рухів, достовірне зниження у плазмі крові вмісту лактату, активності ФДА та ЛДГ, підвищення концентрації пірувату й активності ЛФ (p<0,05<0,01), у печінці - пригнічення активності ФДА й АТФАЗИ та підвищення активності ЦТХО (p<0,01<0,001), що повязано з посиленням компенсаторної функції клітин органа.