Токсикологічна характеристика дельтаметрину у формі децис форте - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКЧерез відсутність даних щодо параметрів гострої токсичності дельтаметрину у формі децис форте, а також суперечливість результатів щодо цитотоксичних властивостей, особливостей його токсикокінетики та токсикодинаміки в гострому та хронічному експериментах, використання недосконалих методик визначення залишкових кількостей згаданого вище препарату є актуальним і необхідним для проведення додаткових досліджень, в яких би визначили ці характеристики інсектициду. Дисертаційна робота є окремою частиною досліджень лабораторії токсикологічного моніторингу, які виконувалися згідно з Державними тематичними планами наукових досліджень ІЕКВМ УААН: Завдання 10 „Провести дослідження по створенню нових хіміко-фармацевтичних лікарських засобів, антибіотиків, фітопрепаратів і профілактики токсикозів” (1996-2000 рр., номер державної реєстрації 0197 U 000763), Завдання 11 „Розробити методи визначення і засоби профілактики впливу негативних факторів зовнішнього середовища на організм сільськогосподарських тварин з метою одержання екологічно безпечних продуктів тваринництва” (2001-2005 рр., номер державної реєстрації 0101 U 001617). У звязку з цим було необхідним вирішення наступних завдань: - удосконалити методику визначення дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії; Вперше для ідентифікації залишкових кількостей дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії було використано нову схему визначення препарату із застосуванням як реагента-проявника бензидину, систем рухливих розчинників рухомої фази. Дослідження щодо визначення цитотоксичних властивостей децис форте у культурі клітин були проведені спільно із співробітниками лабораторії біотехнології ННЦ „ІЕКВМ” (зав. лабораторії - доктор ветеринарних наук, професор Білокінь В.С.).Через чотири години в групах, в яких щури одержували піретроїд у дозах 20 та 25 мг/кг маси тіла, загинуло по одній тварині. У живих щурів дослідних груп клінічні ознаки мали характер, який залежав від дози піретроїду, тобто стабілізація стану спостерігалася швидше в групах тих тварин, яким вводили меншу дозу препарату. Установлено, що тварини загинули в основному в перші дві доби, кількість загиблих тварин щурів залежала від введеної дози інсектициду, а саме: у групах з дозами препарату: 10 і 15 мг/кг маси тіла не загинуло жодної тварини; 20 мг/кг - 2 щури; 25 мг/кг - 4, а у групі 30 мг/кг маси тіла загинули всі тварини. Якщо на третю добу цей показник значно знизився у першій групі - на 44,76 %, у другій - на 30,25 %, то на сьому добу спостерігалося підвищення рівнів, особливо в групі з дією препарату в дозі 100 мг/кг маси тіла. На чотирнадцяту добу була виявлена тенденція зниження вмісту піровиноградної кислоти у крові до контролю в групі з дозою 50 мг/кг маси тіла на 16,58 %, а у групі з дозою 100 мг/кг маси тіла - на 9,08 %.На основі експериментальних досліджень на курях, щурах та в перещеплюваній культурі клітин нирки великої рогатої худоби MDBK установлені нові токсикологічні характеристики дельтаметрину у формі препарату децис форте; удосконалено та валідовано методику його визначення в молоці способом тонкошарової хроматографії, науково обґрунтовані максимально допустимі рівні дельтаметрину в кормах для сільськогосподарських тварин. Методика визначення децис форте в молоці базується на його вилученні з матриці ацетоном, очищенні екстрактів методом фільтрації; виморожуванні, перерозподілі між розчинниками, додатковому очищенні колонково-розподільчою хроматографією та визначенні способом тонкошарової хроматографії. Патологоморфологічні дослідження внутрішніх органів і тканин у курей за одноразового введення піретроїду в дозі 50 мг/кг значних структурних і функціональних відхилень не виявила, а 100 мг/кг - викликала ознаки десквамаційного гастроентериту, рексису клітин ферментативних фолікулів селезінки та декомпенсацію гепатоцитів печінки. За одноразового перорального введення децис форте курям у дозах 50 і 100 мг/кг максимальні залишкові кількості його визначали: на першу добу в мязовому шлунку (0,25 і 0,37 мг/кг, відповідно до дози) і дванадцятипалій кишці (0,08 і 0,16 мг/кг), а також печінці (0,27 у групі з дозою 100 мг/кг), мозку, нирках (по 0,13 мг/кг) і легенях (0,021 мг/кг у дозі 50 мг/кг). Через чотирнадцять діб у першій групі залишкові кількості визначали тільки у внутрішньому жирі, а в другій групі в мозку, нирках і внутрішньому жирі.