Токсична дія трихотеценових мікотоксинів та застосування сорбенту "Кормосан" для профілактики мікотоксикозів - Автореферат

Львівський національний університет ветеринарноїНауковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Фотіна Тетяна Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Канюка Олександр Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького професор кафедри фармакології та токсикології кандидат ветеринарних наук Брезвин Оксана Марківна, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, старший науковий співробітник лабораторії контролю кормів і преміксів Захист дисертації відбудеться "17" червня 2009 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Мікотоксикози - захворювання, що уражають тварин та птицю внаслідок поїдання кормів, уражених мікроскопічними грибами із родів Aspergillus, Penicillium, Fusarium, які продукують мікотоксини високої токсичності, а деякі з них діють канцерогенно, тератогенно, мутагенно, ембріотоксично та спричинюють дисбактеріозну, імунодепресивну, алергенну, дерматонекротичну дії (Oswald I.P., 2006). На даний час відкрито і досліджено велику кількість мікроскопічних грибів, що продукують понад 300 мікотоксинів, які спричиняють мікотоксикози людей, тварин та птиці (Головко В.А., 2002; Котик А.М., 2004; Гогин А.Е., 2006). Поміж мікотоксинів велику небезпеку представляють трихотеценові мікотоксини. Враховуючи те, що в раціоні птиці основну частину складають зернові компоненти, які можуть бути уражені мікроскопічними грибами, виникає проблема захисту птиці від мікотоксикозів, як в світі, так і в Україні зокрема (Charmley L.L., 1995; Котик А.М., 2003). За повідомленнями Boutrif E., (1998); Garaleviciene D., (2002); Рухляда В.В., (2007); Коцюмбас Г.І., (2007), майже 25 % зерна, що виробляється у світі, уражене токсигенними грибами, які продукують мікотоксини, а тому збитки від мікотоксикозів, за даними Danicke S., (2006), досягають 16 млрд. доларів США за рік.Моніторинг мікотоксинів і визначення їх видового складу в комбікормах проводили в господарствах північно-східного регіону України за методикою кількісного експрес визначення мікотоксинів в зернових культурах, кормах та кормових добавках за допомогою тест-системи Рідаскрін фаст виробництва фірми R-Biopharm AG. З першого дня експерименту до раціону птахів третьої дослідної групи додавали експериментальний препарат "Кормосан" в дозі 0,1 % (1 кг/ т) до комбікорму, а птиці четвертої групи - препарат "Мікосорб" в аналогічній дозі. Дослідження впливу препарату "Кормосан" на показники репродукції птиці при Т-2 токсикозі проводили на курях род-айленд віком 170 діб - (4 групи по 9 голів, а також 6 півнів для одержання нащадків) за схемою: перша група - контрольна; птиці другої групи згодовували препарат "Кормосан", третій давали Т-2 токсин у дозі 50 мкг на 1 кг корму, четвертій давали Т-2 токсин та препарат "Кормосан" у дозі 1кг/т корму. Птиця першого пташника отримувала препарат "Кормосан" (0,1 %) до корму, другого - препарат "Мікосорб" (0,1 %) до корму, третього - (контрольна) - отримувала основний раціон без добавок мікосорбентів. Слід зазначити, що птиця першої групи була використана як контроль, а птиці 2 групи до основного раціону давали зеараленон у кількості 1,6 мг/кг маси тіла.За результатами експериментальних досліджень встановлена висока ефективність використання культури клітин IPEC-1, як тест-системи для визначення токсичності мікотоксинів, розкриті внутрішньоклітинні шляхи та напрямки дії токсинів на ентероцити кишечника свині. Виявлено, що комбікорми, які використовуються для годівлі птиці, в господарствах північно-східного регіону України уражені мікотоксинами, а саме зеароленоном та Т-2 токсином, а також афлатоксином, концентрації якого перевищують максимально допустимий рівень в середньому на 66 %. Встановлено, що мікотоксини проявляють цитотоксичну дію на ентероцити кишечника свині. Трихотецени типу Б підвищують проникність клітинних мембран, що полегшує надходження чужорідних речовин у кровяне русло. Проникність клітин IPEC-1 підвищується в 5 разів (ДОН), в 4,4 рази (ніваленол) та в 109,3 раза (15АДОН).

Основний зміст роботи