Точність і якість у машинобудуванні - Курсовая работа

ТОЧНІСТЬ І ЯКІСТЬ У МАШИНОБУДУВАННІТехнологія машинобудування розглядає точність як ступінь відповідності параметрів готового виробу розмірам, формі й іншим характеристикам , заданим у кресленні. Точність виготовлення і шорсткість поверхонь призначає конструктор, виходячи з вимог для забезпечення функціонального призначення виробу. Точність у машинобудуванні має велике значення для підвищення експлуатаційних якостей машин, збільшення їх довговічності, надійності, швидкісних та інших характеристик. Стосовно до деталей машин точність оцінюється наступними показниками: - точністю розмірів; При оцінці точності розмірів використовують такі поняття: - НОМІНАЛЬНИЙ РОЗМІР - розмір, визначений конструктором при проектуванні виробу й округлений до значення з нормального ряду;У технології машинобудування розрізняють поняття економічної і досяжної точності. Економічна точність - точність, яка може бути отримана в нормальних виробничих умовах при мінімальній собівартості. Під нормальними виробничими умовами розуміють виконання робіт на справному устаткуванні з застосуванням необхідних інструментів і пристосувань робітниками відповідної кваліфікації.Існують два (принципово різних), методи досягнення точності розмірів при механічній обробці: метод пробних ходів і промірів і метод автоматичного досягнення точності на попередньо налагодженому верстаті. Позитивні риси методу: - висока кваліфікація робітника, що застосовує такий метод, дозволяє досягати високої точності обробки, тому що робітник може врахувати неточності верстата, інструмента, заготовки та інші фактори. Сутність даного методу полягає у такому: при обробці першої заготовки робітник, застосовуючи раніше розглянутий метод пробних ходів і промірів, визначає при обробці першої заготовки положення лімбів переміщення робочих органів верстата, при яких досягається точність розмірів. Точність залежить від обєктивних і субєктивних факторів: обєктивні - залежать від верстата (точності лімба, ступеня зносу верстата, люфтів в гвинтових парах та ін.); Розвязання цієї задачі проводиться з урахуванням типу виробництва, кількості складових ланок, що формують замикаючу ланку, допусків на розмір самої ЗЛ (Ta ) і розмірів складових ланок.Шорсткістю поверхні називають сукупність нерівностей поверхні з відносно малими кроками, виділених за допомогою базової довжини (рисунок 3.13 ). Базова довжина l - довжина базової лінії, яка використовується для виділення нерівностей, що характеризують шорсткість поверхні. Базова лінія (поверхня) - лінія (поверхня) заданої, геометричної форми, певним чином проведена щодо профілю (поверхні) і, що служить для оцінки геометричних параметрів поверхні. Середня лінія m - базова лінія, що має форму номінального профілю і проведена так, що в межах базової довжини середньоквадратичне відхилення профілю до цієї лінії мінімальне (рисунок 3.13). Лінія виступів профілю - лінія, що є еквідистантою відносно середньої лінії і проходить через вищу точку профілю в межах базової довжини.Висота хвилястості Wz важливіше, ніж її крок Sw,, у звязку з тим, що перший параметр сильніше позначається на розмірі опорної площі і, як наслідок, на зносі (рисунок 3.17). Процес контактування поверхонь, що мають макронерівності, у значній мірі визначається формою і розмірами останніх. При взаємному переміщенні площин, що контактують, (рисунок 3.18а) чи циліндричних (рисунок 3.18б) поверхонь, що мають макронерівності (шорсткість), на початку роботи відбуваються зріз, відламування і пластичне зрушення вершин нерівностей, тому що їх контакт відбувається по вершинах нерівностей. Фактична площа контактування поверхонь при цьому збільшується, тому що збільшується відносна опорна довжина профілю тр (крива опорної поверхні подана на рисунку 3.19б). Експериментально встановлено, що найменший знос має місце не при мінімальній шорсткості тертьових поверхонь, а при шорсткості, що має оптимальне значення Rопт, відхилення від якого ліворуч або праворуч призводить до збільшення зношування (рисунок 3.20, крива 1).Вібраційне обкатування на відміну від розповсюджених методів обробки поверхонь має дві особливості: по-перше, мікрорельєф створюється не процесом різання, а за рахунок тиску (вдавлювання), що істотно впливає на форму нерівностей; по-друге, рисунок мікрорельєфу регламентується, тобто процес формування геометричних характеристик поверхні стає керованим. Так, наприклад, віброобкатування плоских поверхонь дозволяє отримати на поверхні (при відповідному призначенні режиму обробки) більше 100 точок на площі 25 х 25 мм замість 25-30 точок після шабрування. Електрофізичні й електрохімічні методи обробки дозволяють змінювати в потрібному напрямку фізико-механічні і хімічні властивості поверхневого шару деталей для підвищення зносостійкості і твердості, корозійної стійкості, жаростійкості і т.д. Методи зміцнювальної обробки поверхонь (рисунок 3.

План точність машина деталь обробка

1. Точність та її показники щодо деталей машин

2. Економічна і досяжна точність

3. Методи досягнення точності при механічній обробці і складанні

4. Основні фактори, що впливають на точність обробки

5. Шорсткість поверхні і методи її оцінки

6. Вплив якості поверхні на експлуатаційні властивості деталей машин

7. Технологічні методи підвищення якості поверхні

1. Точність та її показники щодо деталей машин