Тлумачення норм права - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. ВАДИМА ГЕТЬМАНА» КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра загальнотеоретичних правових дисциплін Курсова робота з теорії держави і права «Тлумачення норм права» м. Сімферополь, 03.04.2010 Зміст Вступ Розділ 1. Характеристика норм права як різновид соціальних норм 1.1 Поняття й ознаки правової норми 1.2 Форма внутрішнього змісту правової норми Розділ 2. Тлумачення норм права, як юридична діяльність 2.1 Поняття тлумачення норми 2.2 Способи тлумачення правових норм 2.3 Види тлумачення правових норм 2.4. Основні функції тлумачення норм права Висновок Література Вступ Тлумачення правових норм являє собою малу частку загальної теорії права. У демократичному суспільстві тлумачення норм права має на меті правильне застосування змісту норм права до конкретного випадку життя. Правильне застосування норм права неможливе без чіткого уявлення про зміст дійсних правових норм, видати новий акт або систематизувати його неможливо без знання дійсної волі законодавця. Тлумачення правових норм - це така стадія застосування права, в якій вже відомі факти про необхідності тлумачення, способи, засоби, форми завдяки яким ця норма буде застосовуватися вірно, яка в свою чергу вимагає глибокої юридичної кваліфікації інтерпретатора. У сучасному суспільстві виділяються три основні причини тлумачення: 1. недосконалість законодавства; 2. системність права; 3. необхідність дедукції; Недосконалість законів приводить до двозначності. Наприклад, у процесі усиновлення задіюється і цивільне право і процесуальне та ін. Ні видати новий акт, ні систематизувати наявні не можна без знань справжньої волі законодавця, що одержала офіційне вираження. Норма права - це загальнообовязкове, встановлене або санкціоноване й охоронюване державою правило поведінки, що виражає обумовлену матеріальними умовами життя суспільства волю й інтереси народу, що активно впливає на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування. Отже, норми права містять указівки на істотні ознаки поводження, властиві кожному з невизначеного числа конкретних індивідуальних відносин (учинків), що держава має намір піддати правовому регулюванню. По-третє, норма права являє собою визначений метод впливу на регульовані відносини. Наприклад, збитки, заподіяні громадянину або юридичній особі в результаті незаконних дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або посадових осіб цих органів, у тому числі видання не відповідного закону або іншому правовому акту акта державного органа або органа місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню Україною. Це центральна, основна частина юридичної норми, яка вказує на дозволену (необхідну) чи неприпустиму поведінку суб’єкта. Якщо звернутись до статей нормативно-правових актів (законів, нормативних актів виконавчої влади), то при аналізі їх ми не завжди виявимо всі три елементи правової норми. Так, у статтях Конституції містяться, як правило, диспозиція й гіпотез, санкція - відсутня. Якщо право реалізуюча діяльність має офіційний характер, державний орган, який застосовує норму, не тільки роз’ясняє собі її значення, але й тлумачить її усім, кого ця справа стосується. Наприклад, робота Конституційного Суду України по роз’ясненню положень Конституції і законів України є однією із його найважливіших функцій. Таким є наукове тлумачення стародавніх джерел права («Законів Хаммурапі», «Руської Правди»).