Тканини внутрішнього середовища - Реферат

Тканини внутрішнього середовища складають більше 50% маси тіла, утворюють опорний каркас організму (скелет), дерму шкіри, входять до складу всіх органів і спеціалізованих тканин, забезпечують цілісність тіла, його форму, трофіку й захист.Незважаючи на те, що окремі різновиди тканин внутрішнього середовища за зовнішніми ознаками значно відрізняються між собою (наприклад, кров і кісткова тканина), є всі підстави для поєднання їх у єдиний тканинний тип, а саме: спільність походження, будови і функції. Спільність походження цих тканин є найвагомішою ознакою і полягає у тому, що всі вони розвиваються з мезенхіми. Спільність будови цих тканин полягає у наявності міжклітинної речовини, яка у кількісному відношенні переважає над клітинами. На основі будови міжклітинної речовини можна виділити основні типи тканин внутрішнього середовища: кров та лімфа; власне сполучна тканина; хрящова тканина; кісткова тканина. Міжклітинна речовина крові та лімфи (рис.1.1) є рідкою (плазма), а волокнисті структури в ній відсутні, тому ці види тканин внутрішнього середовища мають рідку консистенцію, хоча кров може втрачати плинність за умови перетворення фібриногену на фібрин і згортання.Сполучна тканина - дуже поширена в організмі: загалом вона становить близько 50% маси тіла. Сполучну тканину поділяють на власне сполучну, хрящову та кісткову. Власне сполучна тканина, у свою чергу, поділяється на волокнисту та сполучні тканини зі спеціальними властивостями. До останніх належить ретикулярна, жирова, пігментна та слизова тканини. Щільну сполучну тканину залежно від розташування волокнистих структур поділяють на оформлену та неоформлену: в оформленій волокна розташовані паралельно, а в неоформленій ідуть у різних напрямках, утворюючи сітку. кров тканина сполучний еритроцитКров - це рідка тканина організму, що циркулює у системі замкнених трубок-судин. Кров становить 1/13, або 5-9 %, маси тіла, що у дорослої людини дорівнює приблизно 5,0-5,5 л.(рис.2.2.1). Кров складається із рідкої частини - плазми, яка займає 55-60 % обєму, і формених елементів, обєм яких 40-45%. До формених елементів крові належать еритроцити, лейкоцити та тромбоцити (кровяні пластинки).(рис.2.2.2) Кров виконує низку життєво важливих функцій.Еритроцити, або червонокрівці, у ссавців і людини є нерухомими, високо диференційованими клітинами, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції - дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту - гемоглобіну. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці обєму крові позначається терміном еритроцитоз або поліцитемія, а зниження - терміном еритроцитопенія. Еритроцити у людини здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають дискоцитами. Лейкоцити, або білокрівці, - це клітини крові, які на відміну від еритроцитів мають ядро і всі цитоплазматичні органели, не мають пігменту, здатні до виходу із судин та активного пересування шляхом утворення псевдоподіи; виконують захисну функцію; основний термін життя проводять поза судинами. Залежно від розмірів на рівні світлової мікроскопії розрізняють три види лімфоцитів: малі мають діаметр 4,5-7 мкм і становлять за кількістю 2/3 від усіх лімфоцитів крові; середні мають діаметр 7-10 мкм і становлять 1/3 усіх лімфоцитів; великі, діаметром понад 10 мкм, у крові дорослих не спостерігаються, їх можна знайти лише в лімфі грудної протоки.Лімфа являє собою жовтувату рідину, яка циркулює по лімфатичних судинах. Серед білків у лімфоплазмі переважають альбуміни; вона містить також нейтральні жири, цукри, мінеральні речовини. Наприклад, лімфа, що відтікає від кишки, має багато жирів; лімфа, що пройшла через лімфатичні вузли, збагачена лімфоцитами. Розрізняють периферійну лімфу (перед впаданням до лімфатичних вузлів), проміжну (після проходження через лімфатичні вузли) і центральну (лімфу грудної і правої лімфатичної проток).Це пояснюється тим, що в процесі тривалого і складного розвитку первинні тканини спеціалізуються і перетворюються на різноманітні тканини дорослого організму. Зміна і ускладнення тканин відбувається не тільки в період зародковій життя, але і довгий час після народження. В результаті даної роботи, було досліджено тканини внутрішнього середовища. Ці тканини виконують захисну, яка полягає у виробленні речовин, що руйнівно діють на мікроби та продукуванні антитоксинів та імунних тіл. Опорну функцію виконують головним чином щільна сполучна тканина, хрящ.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Тканини внутрішнього середовища. Загальна характеристика

1.1 Функції тканин внутрішнього середовища

Розділ 2. Класифікація

2.1 Сполучні тканини

2.2 Морфологія та функції крові

2.3 Формені елементи крові

2.4 Лімфа

Висновки

Список використаної літератури