Типологія весільних обрядових фразем в українській та німецькій мовах - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукУ реферованому дослідженні вивчаються структурні й семантичні типи весільних обрядових фразем української та німецької мов, за характером циклічності весільних обрядів українського та німецькомовного етносів визначаються весільні обрядові фраземи дошлюбного, перед весільного, власне весільного та після весільного циклів, за результатами семантичної реконструкції, а також на рівні зовнішньої та внутрішньої форм зіставлюваних фразем виокремлюються їхні семантичні типи всередині дошлюбного циклу, виявляються спільні весільні обрядові фраземи української та німецької мов як повні еквіваленти та відмінні - як часткові еквіваленти, а також без еквівалентні фраземи з національно-культурним компонентом семантики. встановити типи весільних обрядових фразем за характером циклічності весільних обрядів в українській та німецькій мовах; описати семантичні типи весільних обрядових фразем дошлюбного циклу в українській та німецькій мовах за результатами реконструкції обрядового значення понятійного поля „весілля” на рівні зовнішньої та внутрішньої форм, а також повної або часткової еквівалентності; зіставити весільні обрядові фраземи перед весільного, власне весільного та після весільного циклів в українській та німецькій мовах. Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше в науковий обіг сучасної етнічної фразеології введено термін „весільна обрядова фразема”, виявлено типологію весільних обрядових фразем в українській та німецькій мовах за циклічністю весільних обрядів обох культур: спільні структурні типи весільних обрядових фразем дошлюбного, перед весільного, власне весільного та після весільного циклів, семантичні типи всередині дошлюбного циклу: весільні обрядові фраземи на позначення дошлюбних стосунків молоді, зовнішності та внутрішнього світу майбутнього подружжя, а також із семною структурою „вибирати пару для одруження”.Процес фразеономінації весільних обрядових дій в українській та німецькій мовах відбувався протягом тривалого часу, який за хронологією та циклічною структурою весільних обрядів дає змогу класифікувати ВОФ за 4 структурними типами: 1) ВОФ дошлюбного циклу: укр. спалахнути любовю до кого-небудь - нім. in Liebe zu j-m erglьhen, укр. стріляти очима по парубках - нім. j-m (schцne) Augen machen; Останні позначалися ВОФ, які в процесі свого функціонування сформували ядерно-периферійну польову модель з ядром - ВОФ власне весільного циклу - та периферією: ближчими до ядра ВОФ перед весільного та після весільного циклів і віддаленими від ядра - ВОФ дошлюбного циклу (рис. Схема ядерно-периферійної польової моделі ВОФ української та німецької мов: Другий розділ „Семантичні типи весільних обрядових фразем дошлюбного циклу в українській та німецькій мовах” присвячено реконструкції обрядового значення понятійного поля „весілля”, визначенню семантичних типів ВОФ дошлюбного циклу на рівні повної або часткової еквівалентності й семіотичних опозицій у зіставлюваних мовах. Відмінність частково еквівалентних ВОФ простежується на рівні темпоральних характеристик як одного з головних структурних компонентів обряду (місце, час та учасники): в українських фраземах вказується лише місце зустрічей закоханих пар, тимчасом як у німецьких, окрім місця, йдеться ще й про час зустрічей.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ