Типологія психологічних механізмів самоконституювання суб"єкта - Автореферат

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукМета дослідження - створити типологію психологічних механізмів самоконституювання субєкта на базі субєктного, екзистенціального і структурного підходів і показати, як уявлення про неї можуть бути інтегровані в сучасне вітчизняне знання про особистість, на підставі цих уявлень здійснити практичне дослідження типології і структури субєктності особистості і динаміки процесу самоконституювання субєкта. В результаті дослідження встановлено, що створена типологія психологічних механізмів самоконституювання субєкта має експериментальне підтвердження. За допомогою розробленої методики можна діагностувати нормальне, порушене і компенсаторне функціонування психологічних механізмів самоконституювання субєкта, їх вікові і гендерні особливості. Данная работа представляет теоретический и эмпирический анализ идей отечественной психологии субъекта и экзистенциальной и структурной форм психоанализа в исследовании проблемы типологических особенностей психологических механизмов самоконституирования субъекта. Для этого была создана надежная и валидная методика диагностики типа психологического механизма самоконституирования субъекта, с помощью которой была осуществлена диагностика типов психологических механизмов самоконституирования субъекта на выборках испытуемых с различными социально-демографическими характеристиками.Частота звертання різних напрямків психологічної науки до терміну субєктність дозволяє говорити про формування особливого напряму, в просторі якого феномени культури, політики, психології, історії, мистецтва, мовознавства послідовно апелюють до самототожності індивіда. Таким чином, наступною складовою актуальності даного дослідження, заснованою на необхідності експлікувати типологічні особливості функціонування психологічних механізмів самоконституювання субєкта, є необхідність збагачення психологічного інструментарію розробкою теоретичних і практичних нововведень для консультативної і психотерапевтичної практики. Автор досліджував процес самоконституювання субєкта та психологічні механізми, що його детермінують. Виявити основу для створення типології психологічних механізмів самоконституювання субєкта і створити типологію субєктності на основі особливостей функціонування психологічних механізмів субєктної активності, які визначають тип психологічного механізму самоконституювання субєкта, та виявити основні закономірності у формуванні субєктності залежно від нормального, порушеного або скомпенсованого функціонування. Здійснити експериментальне підтвердження підстави для створення типології психологічних механізмів самоконституювання субєкта, а також виявити їх загальні, вікові і гендерні особливості залежно від нормального, порушеного та скомпенсованого функціонування.Формування аспектів субєктності включає проходження субєктом трьох етапів: розмежування феноменів Я і феноменів світу (вибудовування меж між зовнішньою і внутрішньою реальностями), координацію уявлення про “Я” з віддзеркаленням цього уявлення у феноменах світу, зіставлення власного уявлення про “Я” тому, що йому суперечить. Базовими умовами розгортання процесу самоконституювання субєкта є наявність неусвідомлюваних бажань і прагнень субєкта, що оформляються у внутрішньому досвіді як переживання нестачі в чому-небудь, наявність культурних соціальних директив про необхідність ідеальної цілісності “Я” і наявність частково усвідомленого проекту реалізованої цілісності як цінності або значення буття субєкта, що є структурою, яка конституює субєктність особистості. Неможливість такого компромісу виявляється в таких феноменах порушення субєктності, як: втрата підстав або критеріїв оцінки подій світу, переживання субєктом процесу фрагментації особи (психоз); втрата легітимності образу Я, що примушує субєкта симулювати субєктність, встановлюючи помилковий порядок ідентифікації (невроз); стагнація формування субєктності, що може виражатися в ригідності субєктності, неможливості її корекції на адекватнішу реальності.

2. Основний зміст дисертації