Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі українського мовознавства Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Сербенська Олександра Антонівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри телебачення і радіомовлення доктор філологічних наук Ставицька Леся Олексіївна, Інститут української мови НАН України, старший науковий співробітник Провідна установа: Національний університет "Києво-Могилянська академія" Захист відбудеться "9 "червня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Актуальність теми дослідження зумовлюється відсутністю комплексного аналізу мовних помилок на матеріалі газет, неопрацьованістю питання про критерії виявлення помилок під час редагування журналістських повідомлень, браком конструктивної класифікації анормативів. Є потреба уточнити й уніфікувати термінологічний апарат на позначення окресленого явища, оскільки різнобій у трактуванні мовних помилок нерідко спотворює розуміння феномена помилки взагалі. Дослідження здійснено в межах планової тематики кафедри українського мовознавства Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького. Мета роботи полягає у розробці конструктивної типології мовних помилок шляхом виявлення та систематизації їх особливостей, а також у визначенні основ лінгвістичної теорії, що дає пояснення численній кількості анормативів, зафіксованих у журналістських матеріалах, дозволяє адекватно оцінювати мовні факти з погляду нормативності/ненормативності та функціональної доцільності, розкриває причини появи помилок. зясувати лінгвістичну сутність таких понять, як мовна, мовленнєва та немовна помилки; орфографічна помилка, помилки процесу набору і процесу письма; лексична, морфологічна, словотвірна, синтаксична, синкретична помилки; помилконебезпечне місце; семантична модифікація лексем; росіянізми; інтерферема тощо;Перший розділ - "Помилка як феномен різних галузей наукового знання" - складається з пяти підрозділів, у межах яких висвітлюється сумарний досвід вивчення проблеми ненормативних одиниць різними науками - лінгводидактикою, едитологією, логікою, психологією, психолінгвістикою тощо. У першому підрозділі ("Лінгводидактичний аспект вивчення помилок") шляхом аналітичного огляду зясовується сутність поняття "помилка" та суміжних понять "обмовка", "описка", "неточність" тощо (п.1.1.1.). Проте для виявлення глибинної природи помилки потрібно враховувати типологічні характеристики ненормативних одиниць, оскільки кожен із типів помилок може зумовлюватися різними причинами. Визначено ряд диференційних ознак (відношення до орфографічної норми та орфограми; сфера прояву помилки; етап породження помилки; причини виникнення анормативу) і виділено два типи неправильного написання/набору слів: 1) власне орфографічні помилки - неправильні варіанти написання/набору слів, що засвідчують порушення орфографічного правила і для яких альтернативно існує мовна одиниця, написання якої встановлюється орфографічною нормою. Застосувавши статистичний метод, ми зясували, що найбільш частотними серед помилок, співвідносних з буквеними орфограмами, є анормативи, які засвідчують ненормативне вживання великої літери (29,6% від загальної кількості названого типу) [наприклад: генеральний* прокурор України (ВЧ); Європейське економічне* співтовариство* (МЧ)], а найменш частотними - помилки, співвідносні з орфограмою "Спрощення у групах приголосних" (0,5%) [як-от: вїздних* (М)].

Основний зміст роботи