Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку - Курсовая работа

Курсова робота Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку Зміст ВСТУП Розділ 1. Регіональні особливості 3.1 Підходи до типології 3.2 Загальна типологія 3.2.1 Розвинені країни 3.2.2 Країни, що розвиваються 3.2.3 Перехідні транзитивні Розділ 4. Глобалізація соціально-економічного розвитку країн світу 4.1 Основні ознаки процесу глобалізації 4.2 Глобальні проблеми сучасності та типи країн світу ВИСНОВКИ ДОДАТКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Вступ Об’єктом нашого дослідження є країни світу, предметом - типологічна структура країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та їх геопросторова організація. Метою є вивчення особливостей типізації та головних типів країн за рівнем соціально-економічного розвитку. Дослідження таких важливих показників як ВНД на одну особу, індекс людського розвитку та індекс сталого розвитку, дають нам уявлення про розвиток країн світу за різними параметрами. За підходом Е. Алаєва, розвиток - прогресивні зміни структури певної країни. В Україні схема типології, розроблена в Московському університеті, застосовується від 70-х років минулого століття, коли був виданий тритомний навчальний посібник «Економічна географія зарубіжних країн» (автори В. Юрківський, Б. Яценко та ін.., 1978-1981). Середньо розвинуті країни і країни, що розвиваються. Однак до середньо розвинутих країн додані колишні соціалістичні країни Європи та нові Європейські держави, що утворилися після розпаду СРСР, а до країн, що розвиваються, - колишні азійські республіки Радянського Союзу та соціалістичні країни Азії. О.І. Шаблій у структурі суспільної географії виділяє чотири блоки основних, два блоки допоміжних, а також групу суміжних дисциплін. Економічна і соціальна географія - це наука про загальні та специфічні закони і закономірності територіальної організації суспільства, механізм дії та форми прояву їх у територіальних суспільних системах, що функціонують у просторово-часовому географічному просторі. ІЛР є сумарним показником розвитку людини (рис. 2.1). При визначенні ІЛР для характеристики рівня життя населення використовують показник ВВП на одного жителя. Аналізуючи карту країн світу за індексом людського розвитку (рис. 2.1) бачимо, що найвищі показники притаманні Західній, Центральній і Південній Європі, півночі Північної Америки, Австралії, Японії, Чілі та Аргентині. У контексті сказаного принципове і фундаментальне значення мала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася 1992 р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Звертаємо увагу на те, що в документах ЄС зазначено необхідність урахування фактору глобалізації в концепції сталого розвитку, що отримало втілення у включенні показника „Глобальне партнерство” в набір показників сталого розвитку, прийнятий Європейською комісією 9 лютого 2005 р. [12]. Починає її США, економічний потенціал яких становить 20% ВНД світу. Сюди також належать Канада, Японія та Європейські країни - Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Монако, Люксембург, Ліхтенштейн. Розвинуті капіталістичні країни: а) «Велика сімка»: США, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, Італія, Канада; б) Малі європейські країни: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Ісландія, Данія; в) Країни «переселенського капіталізму»: Канада, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль г) Середньорозвинуті країни: Іспанія, Португалія, Греція, Ірландія 2. Країни соціалістичної індустріалізації: а) Країни Східної Європи; б) Китай; в) Інші колишні й теперішні соціалістичні країни. 4.