Типологія комунікативних невдач - Автореферат

Київський державний лінгвістичний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Левицький Андрій Едуардович, Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, проректор з наукової роботи Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Старикова Олена Миколаївна, кафедра англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кандидат філологічних наук Бунь Оксана Андріївна, кафедра англійської філології Захист відбудеться 21.12.2000 р. о12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, м.Мова вкраплюється в мовлення не як цілісна структура, а фрагментарно, окремими складовими елементами, що підбираються згідно потребам повідомлення та отримують у мовленні специфічну форму (С. Д. Мова й мовлення нерозривно повязані між собою і можуть розглядатись як два взаємоповязані складники того самого ж явища - мовленнєвої діяльності, виступаючи її передумовами. Невдале продукування висловлювання або неадекватне сприйняття та помилкове розуміння інформації приводять до комунікативних невдач. Серед недостатньо вивчених аспектів мовленнєвої діяльності виділяється теорія порушення акту комунікації, тобто, появи невдач у процесі передачі інформації, коли з причин як лінгвістичного, так і нелінгвістичного характеру співрозмовники не досягають своєї мети. Створення типології КН є актуальним, оскільки дає змогу дослідити проблему виникнення порушень акту комунікації в сучасному англійському мовленні та причин, які до цього приводять.Сутність мовленнєвого спілкування полягає в передачі адресантом та сприйнятті адресатом інформації, знань, досвіду. Для забезпечення успішного обміну інформацією адресату й адресантові необхідно володіти високим рівнем комунікативної компетенції, яка складається з мовного, мовленнєвого та прагматичного компонентів. Знання й компетенція - одні з основних чинників, які сприяють вдачі чи невдачі процесу спілкування. Мовленнєвий компонент комунікативної компетенції відтворює мовну систему в дії й передбачає вміння використовувати мовні засоби, знання закономірностей їх функціонування для побудови висловлювань, які виражають найпростіші почуття і навіть передають нюанси інтелектуальної інформації (М. К. Володіти знаннями норми означає мати більш високий рівень мовленнєвої культури, тому що знання норми включають не тільки знання про те, що можна передати мовними засобами, а й закономірності реалізації знань у процесі спілкування.КН мовного характеру зумовлюються: 1) КН з боку мовця, які трапляються через його особисті помилки та неврахування рівня сформованості комунікативної компетенції, знань та обсягу тезауруса слухача: а) неадекватним вибором лексичних одиниць. У наступному прикладі КН спричинило вживання запозиченого слова, якого слухач не знав. Так, наприклад, відсутність граматичної категорії роду в сучасній англійській мові стала причиною виникнення нерозуміння зі сторони слухача у наступному прикладі: When Sean asked her to the pictures she said no, that since she was having a friend from Dublin. Труднощі в розумінні природного англійського мовлення носіями мови можуть бути спричинені невірною артикуляцією через певну релаксацію органів мовлення, що є типовими для ситуації неформального спілкування. Швидкий темп мовлення може підсилювати ці труднощі: “You cannot be asked to give evidence against your husband -”Паралінгвістичні елементи процесу спілкування беруть активну участь у творенні змісту інформації, що передається. Успішність/неуспішність процесу спілкування значною мірою залежить від паралінгвістичних факторів. Процес комунікації важко уявити без жестів і міміки, поглядів, зміни поз та інших аналогічних дій співрозмовників. При спілкуванні представників однієї культури порушення акту комунікації може бути викликано такими паралінгвістичними факторами: 1) невідповідністю невербальних засобів вербальному процесу спілкування. У деяких випадках вони свідчать про доброзичливий настрій і готовність розпочати спілкування, в інших - допомагають яскравіше уявити ситуацію або підкреслюють національний характер жесту, притаманний тільки представникам певної культури.Мовець і слухач як мовні особистості володіють певним тезаурусом, рівнем енциклопедичних, лінгвістичних, інтерактивних, фонових знань, а також комунікативною компетенцією. Встановлено, що від того, наскільки комуніканти здатні в конкретній ситуації активізувати потрібні знання та показати необхідний рівень сформованості компетенції, залежить успішність/неуспішність акту комунікації. Дисонанс у розумінні може виникати з причин як мовного, так і когнітивного характеру.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ