Типологія факультативних прислівних компонентів речення - Автореферат

Національна академія наук УкраїниРоботу виконано на кафедрі української мови й загального мовознавства Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Іваницька Ніна Лаврентіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, професор кафедри методики філологічних дисциплін. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Вихованець Іван Романович, завідувач відділу історії та граматики української мови Інституту української мови НАН України; кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови і літератури Товстенко Вікторія Ростиславівна, Київський національний економічний університет.Основною синтаксичною одиницею мовної структури є речення, що за сукупністю визначальних характеристик, з одного боку, протиставляється словосполученню, а, з іншого боку, в його теоретичному осмисленні тісно повязане із словосполученням та з мінімальною синтаксичною одиницею (компонентом речення). Як результат цього в сучасному українському синтаксисі відбулося чітке розмежування неголовних формально-граматичних компонентів за ознакою їхньої залежності від речення (детермінанти) і від слова (прислівні компоненти). Дисертаційне дослідження проведене в рамках реалізації наукової програми “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” і повязане з темою “Абсолютивно-релятивні параметри повнозначних слів української мови і структура речення” (0103U003238), яку опрацьовують у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Для досягнення цієї мети розвязано такі завдання: · зясовано лінгвістичну природу факультативного прислівного компонента у формально-граматичній структурі речення; Мета, завдання і методологічні засади дослідження зумовили вибір методів і методики роботи: використано метод лінгвістичного спостереження (у дослідженні лінгвістичної природи факультативного прислівного компонента), описовий (в описі структурних моделей семантичних типів факультативних прислівних компонентів), дистрибутивний і трансформаційний (у зясуванні процесів синтаксичної деривації), а також методика елімінування (виділення факультативних прислівних компонентів речення).У першому розділі “Лінгвістична природа факультативних прислівних компонентів речення” розглянуто мовну природу факультативних прислівних компонентів формально-граматичної структури речення, зясовано їхній категорійний статус, розкрито механізм утворення. Статус факультативного прислівного компонента визначають в основному два головні чинники: а) необовязковість в утворенні й реалізації формально-граматичної моделі речення як структурно організованої і семантично завершеної синтаксичної конструкції, здатної функціонувати як самостійне речення; Основними методичними прийомами виокремлення факультативних прислівних компонентів є такі: - формальне виділення невласне-словосполучень у поверхневій структурі речення і систематизація залежних опорних слів таких словосполучень з урахуванням глибинних дериваційних процесів, що спричинили їхнє утворення і функціонування в системі мови (І.Р. З урахуванням різного роду дериваційних процесів мовного й мовленнєвого характеру розглянуто структуру й семантику факультативного прислівного компонента в кожному конкретному мовленнєвому вияві і реченнєвому вжитку цього компонента. Синтаксичні відношення як змістові ознаки факультативних прислівних компонентів зумовлюють поділ їх на три основні групи: факультативні прислівні компоненти атрибутивного типу (атрибутивної семантики), факультативні прислівні компоненти обєктного типу (з обєктним значенням), факультативні прислівні компоненти обставинного типу (з обставинним значенням).Комплексний аналіз таких компонентів уможливив виділення ознак, що репрезентують їхній категорійний статус і характеризують як компонент формально-граматичної структури речення в типових (морфологізованих) виявах та нетипових (неморфологізованих, периферійних) формах. Диференційними ознаками факультативного прислівного компонента є такі: прислівна залежність на рівні словосполучення; поєднання із опорним словом підрядного словосполучення слабким звязком (узгодження, слабкого керування, прилягання); заповнення в реченні слабких позицій, що їх досить часто утворюють слова абсолютивної семантики; здатність поширювати будь-який компонент чи його частину у формально-граматичній структурі речення. Граматичну основу факультативного прислівного компонента складає його прислівна залежність, реалізована в межах транспонованого у реченнєву структуру підрядного словосполучення, в якому слова поєднані слабким звязком узгодження, слабкого керування, прилягання.

Основний зміст роботи