Типологічні паралелі в календарних святах українців та японців - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук Захист відбудеться „10” березня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Як в Україні, так і в Японії збереженню духовності, культурно-обрядової спадщини, ритуальної унікальності приділяється багато уваги. Бурхливі зміни у житті суспільства, комунікації, розширення інформаційного простору, які поступово зменшують відмінності між народами, суттєва відмінність ритму життя порівняно навіть з початком XX ст., урбанізація, скорочення самої чисельності свят через екстракультурні чинники, трансформація традиційних свят як в Японії, так і в Україні спонукають до вивчення проблеми розвитку та популяризації національних традицій, та їх збереження. Проводячи типологічне дослідження українських та японських календарних свят, ми намагалися не лише привернути увагу до проблеми збереження унікальної автентичної інформації про ці народи, але й зробити спроби в умовах футуристичних настроїв, які панують в усьому світі, зберегти в сучасних умовах унікальність обрядів та ритуалів обох країн шляхом їх розгляду через призму типологічної схожості, яка може стати фактором більшого взаємопорозуміння при розгляді календарних свят, національних традицій України та Японії. зясувати причини архаїзації або повного зникнення свят з календарного переліку українців та японців; зробити компаративний аналіз та простежити ступінь збереження традицій в Україні та Японії; виявити характерні особливості календарної обрядовості українців та японців, які сприяють дескриптивним особливостям їх дослідження в українській та японській етнології;У підрозділі 1.1 „Стан вивчення календарної обрядовості українців та японців” висвітлюються питання дослідження культур двох народів. Вивчення календарної святковості українців має досить давню історію, що тісно повязана з розвитком етнологічної науки як в Україні, так і за кордоном. Спочатку більшість досліджень була повязана зі святкуванням Нового року, але поступово зявлялися публікації, що розповідали про землеробські ритуали, які містили у собі такі свята, як Обон (День зустрічі з душами померлих предків) й Іноко (Закінчення збору врожаю), а також дослідження про святкування Секку (Зміни пір року), тощо. Після того як Вакаморі Таро представив світу свою роботу „Нентю-гьодзі” (Календарні свята), за основу якої було взято накопичені різними дослідниками матеріали, вийшло сім томів книги „Ніхон-міндзокугаку-таікеі” (Велика серія японської етнології), де вперше було надруковано статті, присвячені аналізу власне календарної системи, серед яких „Койомі то ненчу-гьодзі” (Календар і календарні свята) Вада Масакуні, „Ноко-нентю-гьодзі” (Аграрні календарні звичаї) Інокуті Сьодзі та „Нентю-гьодзі но сякаі-сеі то тіікі-сеі” (Регіональність і соціальність календарних свят) Цубоі Хірофумі. XX ст. завдяки появі нових методів досліджень, упорядкуванню раніше зібраних матеріалів, опублікуванню серії нових книжок, створенню багатьох етнологічних музеїв і підготовці фахівців у цій галузі відбулося відродження і початок нового етапу в розвитку етнологічних досліджень у Японії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ