Типологічні особливості вестибуловегетативних реакцій у спортсменів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИНауковий консультант доктор біологічних наук, професор ІЛЬЇН Володимир Миколайович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри біології людини Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор БОЛОБАН Віктор Миколайович, факультет фізичного виховання, м. доктор біологічних наук, професор ФІЛІППОВ Михайло Михайлович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри теоретичної та клінічної морфології людини; Захист відбудеться 18 грудня 2009р. о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул.Зростання обєму та інтенсивності навантажень у спорті призводить до збільшення напруженості спортивного тренування, що змушує здійснювати пошук нових методів удосконалення підготовки спортсменів. Системний підхід передбачає обєднання типологічних ознак осіб, які займаються спортом, у щось ціле, що знайшло відображення в роботах з диференціальної фізіології Аветикяна Ш.Т. Особливо важливого значення набуває питання вивчення типологічних особливостей вестибулярних функцій у спортсменів у звязку зі сформованим стереотипом взаємин вестибулярного аналізатора з іншими сенсорними системами під впливом тренувального процесу. 3.Вивчити можливості використання критерію для визначення типу вестибуловегетативної реакції як для спортсменів, осіб, що не займаються спортом, і для спортсменів з підвищеним порогом вестибулярної чутливості (з порушенням функції слуху). Практична значущість отриманих результатів: Результати досліджень можливо використовувати в різних областях професійної діяльності, повязаних з підвищеним навантаженням на вестибулярний апарат (спорт, авіація, космонавтика, транспорт та ін.) Основні теоретичні положення дисертаційної роботи доведенні до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій стосовно контролю і оптимізації функціональної підготовленості спортсменів, що підтверджено відповідними актами про впровадження: критерій, що враховує зміну продуктивності насосної функції серця й станів магістральних кровоносних судин, може бути використаний для визначення типу вестибуловегетативної реакції у спортсменів з метою оцінки реактивних властивостей вестибулярної та вегетативної систем у спортсменів;Наведені дані стали підставою для проведення власних досліджень з визначення критерію типу вестибуловегетативної реакції у спортсменів; одержання фізіологічної характеристики кожного типу реакцій; виявлення залежності між типом вестибуловегетативної реакції й кінематичною, енергетичною спрямованістю тренувального процесу спортсменів; створення педагогічних умов, що базуються на типологічному підході до оптимізації вестибулярної стійкості, фізичної працездатності, координаційних здібностей і спеціальної підготовленості спортсменів. Був проведений порівняльний аналіз вестибуловегетативних реакцій між спортсменами й не спортсменами. У третьому розділі «Вплив вестибулярних подразнень на кардіореспіраторну систему спортсменів» представлені дані, які характеризують стан серцево-судинної й дихальної систем після вестибулярних подразнень у спортсменів з різним типом вестибуловегетативної реакції. Показник, що вимірювався Гіперкінетичний тип вестибуловегетативної реакції (n=26) Гіпокінетичний тип вестибуловегетативної реакції (n=20) Еукінетичний тип вестибуловегетативної реакції (n=22) до обертань після обертань до обертань після обертань до обертань після обертань У пятому розділі «Аналіз функціонального стану організму спортсменів з різним типом вестибуловегетативної реакції в залежності від спрямованості тренувального процессу» показано, що у 78,3% спортсменів з гіперкінетичним типом вестибуловегетативної реакції вестибулярна стійкість в основному була достатньою.Показано, що при очевидній важливості оцінки індивідуальних особливостей вестибулярних реакцій відсутній методологичний підхід до оптимізації вестибулярної стійкості, що базується на типологічних реактивних властивостях вестибуловегетативної системи і спрямований на вдосконалення функціональної підготовленості спортсменів. Особливості реактивних властивостей серцево-судинної системи дозволили обґрунтувати критерій для визначення типу вестибуловегетативної реакції у спортсменів, що враховує зміну продуктивності серця й показників гемодинаміки. Відокремлені три основних типи вестибуловегетативної реакції у спортсменів і в осіб, що не займаються спортом: гіперкінетичний, гіпокінетичний і еукінетичний. Результати повторного тестування із визначення типу вестибуловегетативної реакції свідчать про більш стійкий стереотип взаємин між вестибулярними й вегетативними центрами у здорових спортсменів і спортсменів з порушенням функції слуху порівняно з особами, які не займаються спортом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ