Типи словників і їх роль у підвищенні мовної культури - Доклад

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Одеська юридична академія»Тільки один цей перелік видів словників показує у якій великій кількісті галузей людської діяльності використовуються словники.Різні джерела дають різні визначення словника: Словник - довідкова книга, яка містить зібрання слів чи словосполучень, розташованих по визначеному принципу, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначаються, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін. Словник - книга, що містить перелік слів, звичайно з поясненнями, тлумаченнями чи перекладом на іншу мову. (Словник сучасної української літературної мови) Існує кілька класифікацій (типологій) словників. Енциклопедичні (від греч. enkyklios paideia - навчання по всьому колу знань) словники містять екстралінгвістичну інформацію про описувані мовні одиниці; ці словники містять відомості про наукові поняття, терміни, історичні події, географії і т.п. Словникова стаття - основна структурна одиниця словника; текст, що розясняє заголовну одиницю в словнику й характерні їй основні риси.Лексикографія (грец. ????????????, від ??????? - словник і ????? - пишу) - розділ мовознавства, повязаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг. З появою нової української літератури та літературної мови на народній основі починається новий період в українській літературі її основою в 19 ст. стала українська жива розмовна та літературна мова. Каменецький додав укладене ним «Собрание Малороссийских слов, содержащихся в Энеиде, и сверх того еще весьма многих иных, издревле вошедших в Малороссийское наречие с других языков, или коренных Россійских, но не употребительных», що мало 972 слова. Другий етап охоплює період з 1933 р. до середини 50-х pp. і характеризується: по-перше, помітним звуженням словникарної роботи (зокрема, у звязку зі згортанням українізації, репресіями проти українських мовознавців); по-друге, значним уніфікуванням укаїнської лексики в словниках (з обмеженням синоніміки з народної мови, «саморобних» відповідників з українськими коренями замість іншомовних слів тощо).Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Особливо важливе місце посідають словники у житті сучасної людини. Особливо важливе місце посідають словники у тих професіях, де є багато іншомовних запозичень. Для професій, де слово є основним знаряддям праці (філологія, журналістика, письменницька та літературна діяльність, радіо і телебачення), правильне використовування слів та словосполучень, зворотів є вкрай необхідним завданням, інакше в цих сферах краще не працювати, оскільки представники цих професій є носіями мовної культури. Тобто, знаючи точне визначення того чи іношого поняття (терміна) людина легко може порозумітися з іншою людиною, яка знає значення цього слова.З вищесказаного можна зробити наступні висновки: Словник - довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, словосполучень, ідіом і т.д.), розташованих по визначеному принципу, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Використовуючи різноманітні словники, людина може не тільки орієнтуватися в наукових та технічних спеціалізованих термінах, але за допомогою словників, слів-синонімів збагачувати свою мову, робити її більш досконалою та цікавою для сприймання.

План

Вступ

1. Поняття словника, його види та призначення

2. Давня та сучасна українська лексикографія

3. Місце і значення словників у житті сучасників

Висновки

Список літератури