Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними - Автореферат

Запорізький державний університет АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Загнітко А.П., завідувач кафедри української мови Донецького державного університету. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Баранник Дмитро Харитонович, Дніпропетровський державний універси тет, професор кафедри української мови; Захист відбудеться 09 грудня 1998 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Запорізькому державному університеті Міністерсмтва освіти України за адресою: 330600 м.Комплексиний підхід до аналізу складних синтаксичних утворень, що передбачає вивчення формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та власне-семантичної організації речення як багатоаспектної одиниці, сприяє вирізненню відповідних їх диференційних ознак. Складнопідрядні речення в сучасній українській мові, різноманітні за структурою і семантикою, можуть характеризуватися за: 1) типом звязку між їх конститутивними частинами; Актуальність наукового дослідження визначається відсутністю монографічного опису складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними з погляду їх формально-синтаксичної організації, витворюваного змісту, особливостей функціонування, напрямів і різновидів дериваційних перетворень підрядних структур. Тема дисертації узгоджена з планоим наукової роботи кафедри української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов і розкриває один з аспектів проблеми "Граматичні і лексичні категорії сучасної української мови: структура, семантика, системно-функціональна динаміка", над якою працює кафедра. Мета дослідження - виявити особливості формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та власне-семантичної організації складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними задля встановлення їх статусу у складі функціонуючих типів складнопідрядних структур, що є можливим за умови розвязання таких завдань: зясувати особливості структурного моделювання складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними, виявити граматичні характеристики предикативних їх частин, визначити специфіку прислівного підрядного звязку між ними, охарактеризувати досліджувані конструкції з погляду гнучкості / негнучкості їх структури;Акт порівняння передбачає наявність двох його учасників: субєкта порівняння - предмета або явища, ознаки якого розкриваються через посередництво іншого предмета чи явища; обєкта порівняння - предмета чи явища, ознаки якого добре відомі, і тому залучаються для характеристики субєкта порівняння. Складнопідрядні речення, підрядні порівняльні яких детермінують предикативне ядро або будь-який інший компонент складу структурної схеми головної частини, вказуючи на якість, міру інтенсивності дії або приписуваної їм ознаки на основі зіставлення з явищем, про яке йдеться у підрядній частині, виявляються в двох варіантах. "При реалізації порівняльного підрядного звязку спільна для обох частин ознака набуває форми компаратива Aadj / Aadv у головній частині й елімінується у підрядній частині" […, 973]: Бач, спів, музика і слово - мій заробіток, та хист мій таки ціную вище, ніж тії гроші, що приходять з нього (Леся Українка). Він дає кількісну характеристику ознаки предмета шляхом зіставлення її з такою ж ознакою в іншому предметі: По щирості сказавши, такій поезії на кухні місце, бо їй недоїдки - миліша плата, ніж лаври… (Леся Українка) або через порівняння її з ознакою цього ж предмета, що виявляється у відмінному від попереднього локальному або часовому просторі: Зевс свідок, ти в комедії дотепніший, ніж у житті! Компаратив як предикат із сеамнтикою співвідносної міри ознаки вирізняється додаванням правобічної валентності: він зберігає значення якості, наявне у вихідному для нього предиката якості, і набуває значення зіставлення, порівняння, що безпосередньо впливає на збільшення його валентних позицій.