Визначення правил організації, послідовності та особливоcті здійснення корекційного навчання при наявності порушень артикуляційної моторики відповідного типу. Використання логопедичного масажу, артикуляційних та дихальних вправ для розвитку моторики.
Аннотация к работе
Типи порушень артикуляційної моторики та особливості їх корекціїНовікова та інші),вони потребують подальшої систематизації та визначення правил організації та проведення корекції з урахуванням причин виникнення цих порушень у дітей, місця та обсягу їхньої локалізації, типу порушення артикуляційної моторики. Із метою формування артикуляційної моторики традиційно використовують логопедичний масаж, артикуляційні та дихальні вправи, а також супровідні рухи органів артикуляції, які можуть бути уже знайомими дитині і виникають у різних життєвих ситуаціях. Цією позицією, ми вважаємо, слід керуватися при підборі масажних, артикуляційних і дихальних вправ та прийомів, які повинні стосуватися конкретних органів артикуляції і ускладнюватися поступово (чим складніша за артикуляцією фонема, тим складнішими повинні бути і підготовчі вправи, що передують її постановці). У результаті експериментального дослідження(результати дослідження представлені у відповідних наукових публікаціях) нами було виділено пять структурних типів порушення артикуляційної моторики, кожен з яких характеризувався відповідною симптоматикою, яка вказувала на порушення певної функції чи психічного процесу та місце локалізації порушення: руховий обмежуючий, активно-руховий, руховий регуляційний, кінестетичнийчутливий, динамічний руховий.Для корекції цих типів порушення були підібрані різні види масажу, вправи артикуляційної та дихальної гімнастики різного рівня складності. Зокрема, відкривання-закривання рота та втримування зубів зімкненими - «Голодний вовк», «Парканчик»; розтягування кутиків губ при відкритому роті - «Посмішка», «Напружена посмішка»; опускання нижньої губи так, щоб було видно нижні зуби - «Оскал»; витягування губ вперед, лабіалізація - «Трубочка»; розтягування губ при закритому роті і втримування їх міцно зімкнутими - «Качечка»; кінчик язика впирається в нижні зуби, спинка язика широка і вигнута вверх - «Кішечка сердиться»; кінчик язика відтягується від нижніх зубів при широко відкритому роті, задня частина язика піднята вверх - «Гірка внизу»; кінчик язика широкий, піднятий вверх і торкається до верхніх зубів з внутрішнього боку при широко відкритому роті - «Гірка вверху»; кінчик язика гострий, впирається у верхні зуби, спинка язика вузька - «Голочка»; спинка язика опущена вниз, мяке піднебіння активізується, язичок піднятий вверх; висовування широкого за формою язика при відкритому роті таким чином, щоб його кінчик закривав нижню губу - «Лопата»; сильним кінчиком язика натиснути на нижні (чи верхні) зуби - «Почистити кінчиком язика зуби»; мяке піднебіння і язичок при широко відкритому роті і витягнутому вперед кінчику язика підняті вверх - «Вимова звука А».