Основні історичні, соціально-економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку мультилінгвізму в соціокомунікативній спільноті (мешканці с. Старі Трояни). Вплив демографічних та соціокультурних чинників на варіативність мовної поведінки.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЗабезпечення умов розвитку і збереження етнокультурної та мовної свідомості цих народів є проблемою всіх багатонаціональних і багатомовних країн, зокрема й України, яка підписала Європейську Хартію регіональних мов і мов національних меншин, чим засвідчила своє ставлення до проблеми. Актуальність роботи зумовлена відсутністю комплексного дослідження мовної ситуації у Придунайському регіоні, де в межах одного населеного пункту можуть співіснувати кілька споріднених і неспоріднених різноструктурних мов. Опис мовної ситуації в будь-якій державі чи її окремому регіоні потребує аналізу історичних, економічних, політичних і соціокультурних умов існування кожного конкретного етносу, визначення рівня його самоідентифікації та самосвідомості, ступеня задоволення мовно-культурних потреб, виявлення оцінного ставлення до мов національних меншин та мови титульної нації тощо. Старі Трояни Кілійського району Одеської області, де компактно проживає болгарське, гагаузьке, українське, російське населення, є першим дослідженням такого плану. Дослідження виконано відповідно до тематики, передбаченої планом науково-дослідної роботи кафедри загального мовознавства та словянських мов Ізмаїльського державного гуманітарного університету, за напрямом наукового пошуку - “Мовна специфіка краю”, який затверджено вченою радою Ізмаїльського державного педагогічного інституту (протокол № 6 від 27.01.2000 р.).У першому розділі “Теоретичні засади вивчення білінгвізму” розглянуто теоретичні питання бі-і мультилінгвізму, обґрунтовано необхідність поєднання етнокультурного і соціопсихолінгвістичного підходів до їх вивчення, описано типи двомовності, що виникають залежно від способу оволодіння мовами, зясовано необхідність висвітлення мовної ситуації крізь призму історико-культурних, соціальних та психологічних чинників. У цьому дослідженні, як і в інших соціолінгвістичних дослідженнях подібного плану, розмежовано поняття “мова” і “мовлення”. У четвертому підрозділі “Типи білінгвізму” подано класифікації типів білінгвізму залежно від способу виникнення, інтенсивності мовних контактів, часу, порядку і рівня оволодіння мовами, а також описано явища, які супроводжують мовлення бі-і мультилінгвів. Перемикання кодів у конкретному мовленнєвому акті (другий вид) може відбуватися на межі висловлень і “всередині” висловлення на межі синтагм за умови, коли комунікант вживає дві або більше структурних одиниць іншої мови, дотримуючись саме її граматичних норм. Взагалі серед мешканців села рідною мовою вважають мову своєї національності 84% гагаузів, 76% росіян (гагаузьку - 16%, болгарську - 4% і кілька мов - 4%), 40% болгар (гагаузьку - 42%) і 38% українців (33% - російську, 19% - гагаузьку, решта - 2 мови), що мешкають у селі.
План
1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
