Типи глосем у текстах масової періодики та принципи їх лексикографування - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук ТИПИ ГЛОСЕМ У ТЕКСТАХ МАСОВОЇ ПЕРІОДИКИ ТА ПРИНЦИПИ ЇХ ЛЕКСИКОГРАФУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)Такі лексико-фразеологічні одиниці, що функціонують у соціально значимих текстах, містять лексико-семантичні труднощі та мають культурологічну, естетичну й дидактичну цінність, отримали назву глосем, а на позначення відповідної лексичної підсистеми, що обєднує ці одиниці, використовується термін глосонімія. Вивченню типології лексико-семантичних труднощів словникового складу сучасної літературної мови в її писемному різновиді, аналізу джерел породження глосем, а також їх комплексної інтерпретації присвячена теорія глосології, що оформилася як розділ лексикології наприкінці ХХ ст. у працях Н. П. Матвєєвої. Отже, актуальність теми зумовлена, по-перше, зростанням інтересу до стилю мови МП, який набув сьогодні особливого значення як для кожного пересічного громадянина, так і для дослідника-мовознавця; по-друге, активним функціонуванням у текстах сучасної МП глосем різного походження, сфери використання та стилістичної маркованості, що позначається на якості розуміння цих текстів носіями мови; по-третє, необхідністю подальшого вивчення категорії глосем, зокрема, на матеріалі текстів МП, і, нарешті, потребою в розробці оптимальних принципів лексикографування цих лексичних одиниць. Мета дослідження полягає у виявленні та описі типів глосем у текстах МП в українській, російській та англійській мовах, а також у пропозиції оптимальних принципів їх лексикографування для створення словників, що сприятимуть підвищенню рівня читацької спроможності та „культурної грамотності” носіїв мови. 4) виділити типи глосем у текстах МП в українській, російській та англійській мовах за джерелом породження та подати якісну й кількісну характеристики цих типів;У другому розділі „Глосеми в текстах масової періодики як покажчик культурного рівня людини”, що містить три підрозділи, аналізується фактичний матеріал дисертаційного дослідження, визначаються чинники появи глосем у текстах МП, виділяються та описуються типи глосем у цих текстах за джерелом породження. У мові існує багато рідковживаних слів, значення яких повністю зрозуміле носіям мови; поряд із цим у розрахованих на широкий читацький загал текстах легко зустріти слова й фразеологізми, які вимагають пояснення, хоча вони й не зафіксовані в частотних словниках як рідковживані. „Позамовні причини виникнення глосем у текстах масової періодики” визначаються екстралінгвістичні чинники появи глосем у текстах МП, демонструються результати їх дії на основі даних сформованого корпусу глосем та результатів експериментальної перевірки серед носіїв трьох досліджуваних мов. Аналіз основних семантичних модифікацій дозволив виділити типові семантичні помилки, яких припускалися носії всіх трьох мов: 1) розширення значення слова: (укр.) голгофа - „гора”, „гора в давній міфології”; езопова мова - „особливості стилю мови, що були властиві вперше Езопу”, „нестандартна”; (рос.) харизма - „черта характера”, „качество человека”, „характер”; минарет - „религиозное строение”, „здание”, „башня”; (англ.) euphemism (евфемізм) - „indirect word” (непряме слово), „another name for something” (інша назва чогось); jihad (джихад) - „war” (війна); mantra (мантра) - „guiding principle” (головний принцип); На основі аналізу отриманих експериментальних даних можемо говорити про недостатній рівень мовно-культурологічної компетенції носіїв усіх трьох мов, що позначається на адекватності розуміння ними глосем: інформанти в усіх мовах мали схожі труднощі в поясненні глосем, застосовували однакові способи експлікації значень і припускалися схожих семантичних помилок.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми функціонування семантично затемненої лексики в соціально значимих текстах, що виявляється в подальшому вивченні категорії глосем на новому мовленнєвому матеріалі та в новому зіставно-порівняльному аспекті, а також у пропозиції оптимальних принципів лексикографування глосем текстів МП для створення словників, що сприятимуть підвищенню рівня читацької спроможності та „культурної грамотності” носіїв мови. Історизми досить часто зустрічаються в цих текстах (8%, 5%, 7% від загальної кількості глосем відповідно в українській, російській та англійській мовах). Внутрішньомовні чинники появи глосем у текстах МП дозволяють виділити такі типи цих одиниць: запозичення, питома лексика, власні назви, фразеологізми, архаїзми, жаргонізми, діалектизми, етнографізми, слова-символи. Спираючись на дані нашого дослідження, можна зробити висновок, що загальновживана лексика є джерелом абсолютної більшості глосем у текстах МП у всіх трьох мовах (95% в українській, 98% у російській, 94% в англійській).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ