Типи фразеологізмів у творчості Остапа Вишні - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 83
Фразеологія як підсистема лексичного складу. Поняття, значення та особливості фразеологізмів. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості фразеології та типи українських фразеологізмів. Функціональна специфіка фразеологізмів у творчості Остапа Вишні.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Факультет української філології та літературної творчості імені А. Курсова робота з сучасної української літературної мовиТворчо продовживши багаті традиції української сміхової культури, він збагатив національну літературну систему новими жанрами й жанровими різновидами, виробив неповторний індивідуальний стиль. Одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці будь-якого іншого рівня мови, наділені національним колоритом. Розвиток фразеології як лінгвістичної науки за останній час поставив перед дослідниками досить складну проблему - взаємовідношення фразеологічних одиниць зі словом. Одні вчені вважають фразеологічні одиниці еквівалентами слів, інші вказують на їх співвідношення зі словом, заміну теорії еквівалентності на теорію співвідношення фразеологічного поєднання зі словом.[ 23, c.178] Від слова фразеологізм відрізняється своєю структурою: слово складається з морфем, а будь-який фразеологізм - це, перш за все, поєднання слів, обєднаних за законами граматики тої чи іншої мови.Фразеологізм - семантично повязане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, бо ФО еквівалентні слову. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді, коли В.В.Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології. Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну фразеологія (гр. phrasis - вираз, зворот, logos - слово, вчення): це 1) сукупність фразеологізмів певної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і звичайно являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею, або фразеологізмом.Для носія мови природнім є сприйняття значення фразеологізму, подібно до того, як сприймається значення слова. «Внутрішня форма фразеологізму - це лексико-семантичне значення вільного словосполучення, на основі метафоризації якого виникає фразеологізм, це той первісний образ, який поступово сприяв зміні індивідуального слововживання на фразеологізм зі своїм стійким значенням». Лексичні фразеологізми, мають певні характеристики, а саме: такі фразеологізми у словниковому складі можуть бути виражені якоюсь частиною мови, вони характеризуються семантичною цілісністю, у таких зворотів є внутрішня форма. Для носіїв мови природно сприймати саме значення фразеологізму, усі його контекстуальні відтінки, а не значення слів, із яких складається фразеологізм: - буря у склянці води Фразеологізми за співвіднесеністю з окремими частинами мови, тобто за їхнім сукупним лексичним і граматичним значенням (за тим, шо вони позначають - предмет, ознаку, дію, обставину чи почуття, емоції - і якими членами речення виступають), бувають: - іменникові - називають предмет чи явище: козацьке сонце, рятівна соломинка, наріжний камінь, сім чудес світу, лебедина пісня, біла ворона, синя панчоха, ласий шматок, каїнова печать, скрегіт зубовний, содом і гоморра, казка про білого бичка; у реченні, як і іменники, виступають підметами, додатками, іменними частинами складених присудків тощо: Люди, зрадівши, що минула лиха година, слалися спати (Панас Мирний).Франко видав тритомну працю «Галицько-руські народні приповідки», яка вміщувала близько 32 тисяч фразеологізмів, значення яких витлумачувалося. У самостійний розділ науки про мову фразеологія виділилась у 40-х роках ХХ століття. Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнославянської і давньоруської (водити за носа , іду на ви ) і засвоєні зовсім недавно (з космічною швидкістю, потрібний як стоп - сигнал зайцю). У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності (ламати голову; сушити мозок; перебирати в памяті), психічного стану (бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити; на дибки ставати), взаємин між людьми (посадити в калюжу; давати прочухана; носити камінь за пазухою), стану людського організму (носом клювати ; зуб на зуб не попадає), дається оцінка людей, явищ, дій (ні риба, ні мясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та інші. Серед українських фразеологізмів є традиційні формули - власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим).Слід підкреслити, що видатний гуморист Остап Вишня широко використовував у своїх творах багатство української мови, зокрема фразеологічні одиниці.

План
ЗМІСТ фразеологізм український остап вишня

Вступ

Розділ І. Теоретичні аспекти вивчення фразеологізмів

1.1 Поняття, значення та особливості фразеологізмів як мовної одиниці

1.2 Класифікація фразеологічних одиниць

1.3 Особливості української фразеології та типи українських фразеологізмів

Розділ ІІ. Фразеологія творів Остапа Вишні

2.1 Фразеологічні одиниці у творах Остапа Вишні

2.2 Функціональна специфіка фразеологізмів у творчості Остапа Вишні

Висновки

Список використаних джерел

Повысить уникальность
своей работы







Хотите, перезвоним вам?