Оптимізація програми лікування хворих на цукровий діабет. Дослідження ускладнень стеатогепатитом та дисліпідемією. Корекція структурно-функціональних змін печінки, порушень ліпідного обміну та імунної резистентності. Застосування вобензиму та кверцетину.
При низкой оригинальности работы "Типи дисліпідемій та їх корекція вобензимом і кверцетином у хворих на цукровий діабет, поєднаний зі стеатогепатитом", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини з клінічною імунологією та алергологією, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дзвонковська Валентина Володимирівна, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, професор кафедри доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться “11” травня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України (76018, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України (76018, м.Гіперглікемія, порушення продукції чи активності інсуліну, активація перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та системного запального процесу обумовлюють порушення в обміні та структурі ліпідів, що, у свою чергу, сприяє розвитку стеатогепатиту. Високий рівень макросудинних ускладнень ЦД, структурно-функціональних змін печінки і порівняно низька ефективність їх лікування і профілактики при застосуванні відомих програм терапії у хворих на ЦД можуть бути повязані з недостатнім врахуванням патогенетичних механізмів цих станів. Провести порівняльний аналіз клінічного перебігу ЦД, а також вивчити зміни параметрів ліпідного обміну, вільнорадикального окиснення ліпідів, антиоксидантної системи захисту, імунної реактивності та параметрів системного запалення у хворих зі стеатогепатитом та без нього. Уперше доведено, що включення в комплексну терапію вобензиму у хворих на ЦД 1 типу дозволяє досягнути покращення клінічного перебігу як самого ЦД, так і стеатогепатиту за рахунок безпосередньої дії препарату на ліпідний обмін, нормалізацію функціональної здатності печінки, ліквідацію системного запального процесу, вторинного імунодефіцитного стану, ендогенної інтоксикації та відновлення рівноваги у функціонуванні системи ПОЛ. Уперше доведено, що включення біофлавоноїда кверцетину в комплексну терапію у хворих на ЦД 2 типу, поєднаного зі стеатогепатитом, приводить до суттєвого регресу дисліпідемії як внаслідок безпосередньої дії препарату на ліпідний обмін, так і шляхом покращення функціональної здатності печінки, за рахунок відновлення трансмембранного обміну в гепатоцитах, антиоксидантного та імунного захисту, зниження проявів системного запального процесу та ендогенної інтоксикації.Було обстежено 83 хворих на ЦД 1 типу (43 чоловіки і 40 жінок), із них 59 зі структурно-функціональними змінами печінки та 24 - без них та 89 - на ЦД 2 типу (46 чоловіків і 43 жінки), із них 71 - з ознаками ураження печінки і 18 - без них. Середня тривалість захворювання становила 18,3±3,7 років, в обстежуваних із ЦД 1 типу - 22,3±6,8 років, із ЦД 2 типу - 14,3±4,2 років. Серед обстежених хворих 48 були в стані компенсації (29 - на ЦД 1 типу, 19 - на ЦД 2 типу), 68 - субкомпенсації (35 - на ЦД 1 типу, 33 - на ЦД 2 типу), 56 - декомпенсації (17 - на ЦД 1 типу, 39 - на ЦД 2 типу). При обґєктивному обстеженні збільшення розмірів печінки виявлено в 71,1 % хворих на ЦД 1 типу і 79,8 % - на ЦД 2 типу, болючість при пальпації - у 63,9 і 51,7 %, ущільнення консистенції - у 51,8 і 68,5 %, субіктеричність склер - у 16,9 і 29,2 % відповідно. При застосуванні комплексної терапії з вобензимом у хворих на ЦД 1 типу виявлено значну позитивну динаміку проявів стеатогепатиту, частота больового синдрому зменшилась на 64,5 %, диспепсичного - на 54,8 %, нормалізація розмірів печінки та її консистенції відмічена в 15,3 % і 29,0 %, болючість при пальпації зникала в 35,5 %, субіктеричність склер - у 9,7 % хворих.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального науково-практичного завдання - підвищення ефективності лікування хворих на цукровий діабет із супутнім стеатогепатитом та дисліпідемією шляхом застосування диференційованих програм комплексного лікування зі включенням препарату системної ензимотерапії вобензиму та біофлавоноїда кверцетину, що дозволяє нормалізувати основні патогенетичні фактори прогресування даних патологічних процесів - порушення функціональної здатності печінки, імунного статусу, дисфункції системи перекисного окиснення ліпідів та системного запального процесу. У 75,3 % хворих цукровий діабет 1 типу поєднується зі стеатогепатитом з переважанням синдрому цитолізу, при цукровому діабеті 2 типу прояви стеатогепатиту спостерігаються в 83,5 % обстежених, проявляючись переважно холестатичним синдромом, що суттєво погіршує перебіг основного захворювання і посилює прояви дисліпідемії.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы