Тестування здібностей особистості - Контрольная работа

Усі основні галузі сучасної фундаментальної психології виникли наприкінці XIX ст.: експериментальна психологія пізнавальних процесів (Г. Диференціальну психологію здібностей і психодіагностику заснував Ф. Гальтон. Він став основоположником емпіричного підходу до розвязання проблеми здібностей, обдарованості, таланту, запропонував основні методи і методики, якими дослідники користуються і донині. Здібності він розглядав у розрізі індивідуально-психологічних відмінностей. Виступав проти ранжування людей за здібностями, наголошуючи на великому значенні індивідуально-типової своєрідності здібностей.Загальна характеристика здібностей ґрунтується на таких положеннях: здібності відрізняють одну людину від іншої; на відміну від дефектів, вони забезпечують успіх у діяльності; здібності не можна зводити до знань, умінь і навичок. Здібності - індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного виконання певної продуктивної діяльності, не зводяться до знань, умінь і навичок, але забезпечують легкість і швидкість їх засвоєння та набуття. У сучасній психології здібностей сформувалися предметні галузі: психогенетика здібностей, психофізіологія здібностей, загальна психологія здібностей, диференціальна психологія здібностей і психодіагностика здібностей, здібності і діяльність, розвиток здібностей, соціальна психологія здібностей, "повсякденна психологія" здібностей ("імпліцитні теорії"). Їхні представники тлумачать здібності як біологічно детерміновані явища, розвиток і прояв яких залежить від успадкованого генофонду. Здібності формуються у діяльності і тому залежать від її змісту, від спілкування з дорослими, що задають дитині еталони дій і досягнень.Сила, врівноваженість і рухливість нервових процесів, сприяючи комунікативним і вольовим якостям, поліпшують діяльність, де ці якості необхідні, а слабка (чутлива) нервова система сприятлива для занять мистецтвами. Задатки виявляються у схильностях до певного виду діяльності, підвищеній допитливості, повязуючи здібності і темперамент.Засоби вимірювання досягнень, спеціальних здібностей, інтересів, рис особистості чи будь-якої іншої людської якості або поведінки можна кваліфікувати як тести здібностей. Спочатку розробники тестів загальних здібностей уважали, що такі тести вимірюють вроджений потенціал до научіння. Анастазі у праці "Психологічне тестування" зазначає, що відмінність між тестами здібностей і досягнень можна відобразити на континуумі, на одному кінці якого - тести специфічних, шкільних досягнень (наприклад, тести, створені вчителем для застосування у своєму класі), на другому - тести загальних здібностей (наприклад, тести інтелекту). За зразком "Армійського а-тесту" (розробленого у США в 1917 р.) було створено численні тести для вимірювання інтелекту - IQ-тести. Багатофакторні тести здібностей містять набір субтестів, що оцінюють ширший спектр здібностей, ніж IQ-тести.здібності - індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного виконання певної продуктивної діяльності, не зводяться до знань, умінь і навичок, але забезпечують легкість і швидкість їх засвоєння та набуття; за якістю виокремлюють: загальні здібності - систему індивідуально-вольових якостей особистості, які забезпечують відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями і здійсненні різних видів діяльності; спеціальні (окремі) - систему властивостей особистості, що допомагають досягти високих результатів у спеціальній галузі діяльності. тести здібностей до навчання дають змогу передбачити ступінь успішності у вузьких галузях, таких як математика, музика, рідна мова, мистецтво, і підходять для розподілу учнів з метою спеціалізації.

Зміст

Вступ

1. Сутність і характеристики здібностей

2. Звязок здібностей із їх задатками і обдарованістю

3. Тестування здібностей особистості

Висновки

Список використаної літератури