Тестування в освіті України крізь призму розвитку психолого-педагогічної науки (кінець ХІХ – перша третина ХХ століття) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук ТЕСТУВАННЯ В ОСВІТІ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИУ зарубіжних країнах отримано значного досвіду у конструюванні та використанні тестів у різних закладах освіти, створенні національних тестологічних шкіл (США, Нідерланди, Австралія), дослідженні у галузі педагогічних вимірювань, концептуалізації та інституалізації ідей удосконалення контролю та управління якістю освіти (Росія). Водночас, із вивченням та адаптацією світових напрацювань, необхідним визначається збереження і врахування національно-освітньої специфіки психолого-педагогічних досліджень з проблем тестування, що актуалізує висвітлення ґенези, основних детермінант та тенденцій розвитку тестування у педагогічній науці та шкільній практиці, особливо наприкінці ХІХ - першій третині ХХ століття. У звязку з викладеним вище, а також тим, що сьогодні тестування є найбільш обєктивізованою, стандартизованою формою оцінювання та моніторингу в освіті, актуального значення набуває вивчення та узагальнення досвіду тестування в історії педагогічної думки кінця ХІХ - першої третини ХХ століття. Актуальність проблеми та обєктивна потреба наукового осмислення і творчого використання здобутків педагогічної думки минулого для подальшого розвитку наукових знань у зазначеному напрямі зумовили вибір теми дослідження: «Тестування в освіті України крізь призму розвитку психолого-педагогічної науки (кінець ХІХ - перша третина ХХ століття)». Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки НАПН України (протокол № 5 від 04.05. 2006 р.) та Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 27.06. 2006 р.).У першому розділі - «Метод тестування як історико-педагогічна проблема» - визначено основні тенденції розвитку тестування у розвідках зарубіжних дослідників, проаналізовано ідеї педагогів дорадянської доби про вивчення особистості дитини, висвітлено про перші спроби застосування тестів у вітчизняних навчально-виховних закладах. Доведено, що тестування у вітчизняній освітній практиці дорадянського періоду здійснювалося задля визначення рівня дитячої обдарованості через вимірювання психічних процесів з метою диференціації учнів на групи, класи. У другому розділі - «Тестування - характерна риса радянської психолого-педагогічної науки і освітньої практики» - проаналізовано та класифіковано психолого-педагогічні тести досліджуваного періоду; визначено роль і функції тестування в освітній практиці України; висвітлено особливості застосування тестів у школах першого та другого концентру; зясовано місце тестів у підготовці педагогічних кадрів; здійснено структурно-хронологічний та порівняльно-історичний аналізи розвитку тестування досліджуваного та сучасного періодів. Зясовано, що перший етап упровадження тестування припав на часи становлення радянської влади, коли тести, критично проаналізовані вітчизняними педагогами (С. Залужного, тести поділялися на: тести обдарованості, стандартизовані формальні тести шкільних досягнень, професійні тести, тести для вимірювання фізичних здібностей, тести на визначення характеру.На основі системного історико-педагогічного аналізу підходів до тестування у педагогічній спадщині дореволюційних та радянських науковців доведено, що виникнення та впровадження тестів у світову педагогічну практику повязано: з ідеями рефлексології про звязок активності особистості з особливостями функціонування вищої нервової діяльності; положеннями педології про цілісне дослідження дитини в контексті широких міждисциплінарних знань (анатомія, фізіологія, психологія, соціологія); основними напрямами психології (біхевіоризм, структуралізм, функціоналізм) та психотехніки, що визначала ступінь придатності індивіда до опанування різними видами трудової діяльності на основі тестів. Чепіга) використовували тести з метою дослідження індивідуальних, соціальних, фізичних, інтелектуальних, емоційних складових учнів, динаміки шкільного колективу, результатів навчальних досягнень. На основі термінологічного та історико-структурного аналізу розкрито сутність дефініції «тест» та «тестування» в контексті методології психолого-педагогічної науки досліджуваного періоду, хронологічно простежено динаміку впровадження тестування в системі початкової та середньої освіти. ХХ століття тестування розглядалося як спосіб діагностування рівня розвитку учнів різних навчально-виховних закладів на основі розвязання певних задач, а тест - як завдання, яке визначало рівень сформованості психічних процесів у дитини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ