У статті досліджено тестовий контроль видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння та письма. На конкретних прикладах показані варіанти впровадження різних тестів у вищих навчальних закладах. Визначено типи та характеристики тестів.
Марина Костюк, кандидат філологічних наук, асистент кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса ШевченкаКоккота, контроль або тестування як термін означає у вузькому смислі використання і проведення тесту, а у широкому - сукупність етапів планування, складання і випробовування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту. Безперечно, існує велика різниця між звичайними тестами або поточними контрольними роботами, які періодично викладач проводить під час занять та екзаменаційними тестами, рубіжними або підсумковими письмовими контрольними роботами, що зазвичай проводяться в кінці навчального року, семестру, чверті або після вивчення якоїсь теми. Екзаменаційні тести проводяться, щоб побачити досягнення студентів після вивчення курсу, в той час як звичайні тести оцінюють рівень набутих знань за відносно невеликий період і застосовуються, щоб дізнатись про труднощі, які виникли під час навчання, а також для стимулювання студентів. Під час диктанту, бажано починати з читання цілого тексту в нормальному темпі, потім якомога чіткіше читати тест по значимих частинах (фразах, зворотах, коротких реченнях) і робити між ними такі паузи, щоб студенті встигали записувати, і закінчити диктант прочитанням усього тесту в темпі трішки повільнішому від звичайного, щоб студенті могли перевірити написання слів. Потрібно уникати диктування окремих слів, як це роблять деякі викладачі, щоб полегшити студентам завдання, адже це може бути шкідливим, тому що студенті будуть зосереджуватись на окремих словах і їм буде важче слідкувати за змістом того, що вони пишуть.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
