Лінгвостилістичний аналіз термінологічної лексики сучасної поезії. Наукова література, присвячена термінологічній лексиці та її використанні у поетичних творах. Обстеження віршованих творів поетів кінця ХХ – ХХІ століття з метою виявлення термінів.
Термінологічна лексика в мові сучасної поезіїІсторія наукового терміна в новій українській літературній мові однак засвідчує, що серед основних питань термінознавства, як і літературної мови загалом, чи не на перше місце завжди висувалась проблема відбору з найрізноманітніших варіантів і органічного входження терміна в лексичну підсистему національної мови. І якщо нове загальновживане слово часто виникало в мові спонтанно, то відбір спеціального слова вимагав опрацювання критеріїв входження в загальнолітературну мову і окрему терміносистему. І скільки б не наголошували на семантичних чи естетичних критеріях добору терміна, історія розвитку різних галузей знань засвідчує, що найчастіше перевагу надають терміну, що має найдовшу традицію ужитку, часто усупереч згаданим вище принципам. Дискусії на численних термінологічних конференціях останніх років засвідчують, що чи не найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства залишається питання про те, як зберегти національний дух української термінології за умов широких глобалізаційних процесів сучасності. Тематичні обрії українського термінознавства розширюють недавні монографічні дослідження, де внутрішньомовні чинники розвитку терміносистем повязано з теорією мовного планування (Дяков А., Кияк Т., Куделько З.), детально проаналізовано роль і місце греко-латинських коренів у різноманітних терміносистемах (Кочерга О.) чи розвиток термінології повязано з лінгвоцидом української мови в ХХ ст.І скільки б не наголошували на семантичних чи естетичних критеріях добору терміна, історія розвитку різних галузей знань засвідчує, що найчастіше перевагу надають терміну, що має найдовшу традицію ужитку, часто усупереч згаданим вище принципам. У звязку з цим виникає комплекс питань про те, в якому сенсі ми можемо вести мову про національну специфіку українського терміна, у яких тематичних чи інших групах назв спеціальних понять вона виявляється, на які рівні мовної структури необхідно звернути особливу увагу, щоб узгодити семантичні й прагматичні вимоги до терміна й не втратити його національномовної специфіки. На позначення слів або словосполук, позичених з російської мови або побудованих за її взірцями, традиційно використовують термін «русизм», хоч він неточний, бо утворений не від назви держави Росії, а від етноніма Русь, який значна частина сучасних українців услід за М. Дискусії на термінологічних конференціях кінця ХХ-початку ХХІ століття дають змогу зробити висновок, що принаймні певна частина українських дослідників у своїй науковій галузі під росіянізмами розуміє слова, що містять не притаманні сучасній українській літературній мові корені або афікси (суфікси чи префікси), хоч такі лексеми можуть бути широко розповсюджені в будь-якій терміносистемі. Цікава доля трьох коренів - плав, скор і ключ, які хоча притаманні як українській, так і російській мовам, але їх словотворчі потенції в обох мовах відрізняються.Саме жах можливого геноциду від раціонально-логічного та ієрархізованого стимулює в українських інтелектуалів, що творять сучасну українську поезію, пошук свободи на тому рівні і до того рівня мови коли все в мові було вільним, мало найбільшу мовну варіативність і здатність, а також відповідало властивій людській природі. Отже, сучасна українська поезія відкидаючи принцип селекції як коріння найбільшого жаху прагне не “оптимальної”, як люблять висловлюватись “раціоналісти та глобалісти”, а найбільшої внутрішньої мовної свободи, що повертає людину до природи, до своєї суті, до стану здатності розмовляти з світом людей, світом природи і з Богом і до стану найбільш повноцінного людського буття як феномену. Розгляньмо лише два приклади: термін компютер, зберігши своє значення, став загальновживаним сам та у складі численних словосполук (компютерна гра, компютерне кафе тощо) внаслідок повсюдного проникнення пристрою, що носить цю назву, у щоденне життя; вузькофаховий сейсмологічний термін "епіцентр" (точка на поверхні землі над осередком землетрусу) дістав у нефаховій мові значення центру подій і став загальновживаним з невідомих причин, скоріше за все через те, що його уподобали журналісти. Так, наприклад, у поезії Сергія Жадана зустрічаємо такі терміни: Всі скресання річок, залізничні пости, всі загублені зшитки, монети, листи, ціле місто з безладдям подій і речей застряє, ніби здобич, у пастці очей. Термін гермафродит має два значення, маємо припущення, що саме друге значення мав на мети автор, говорячи про Марко Вовчок.Найгарячіші дискусії відбуваються саме із приводу найбільш прийнятних назв спеціальних понять з ряду дублетних найменувань, а також щодо способів і засобів лексикографічного опрацювання й стандартування номінацій процесових понять, словотвірна структура яких, як відомо, найбільш відрізняється від аналогічних термінів інших словянських мов, насамперед російської.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. МОВНА СПЕЦИФІКА УКРАЇНСЬКОГО ТЕРМІНА
РОЗДІЛ ІІ. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА В МОВІ СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
