Позиції вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо суті спілкування як педагогічної проблеми. Підходи щодо комунікативних здібностей молодших школярів, під якими розуміється комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості соціальної спрямованості.
При низкой оригинальности работы "Термінологічні складові дефініції "комунікативна компетентність"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Бердянський державний педагогічний університетЛюдина стає особистістю в результаті взаємодії та спілкування з іншими людьми, що відбувається впродовж усього життя. Яноушек та інші) поряд з поняттям «спілкування» часто використовуються поняття «комунікація» та «комунікативна діяльність». Головна мета цієї роботи полягає у визначенні та обґрунтуванні теоретико-методичних основ проблеми «спілкування», «комунікація», «комунікативна діяльність», «комунікативна компетентність». Гончаренко робить висновок про те, що розвиток комунікативної компетентності починається з набуття дитиною вміння встановлювати контакт із партнером у спілкуванні, дотримуючись усталених правил етикету, шляхом спостереження та наслідування прикладів спілкування оточуючих, а також на основі безпосередньої участі в актах комунікативної взаємодії з іншими людьми [4, с. Набіулліна, вирізняючи в його складі такі базові компоненти: потреба дитини в спілкуванні з дорослими та однолітками; володіння певними вербальними і невербальними засобами спілкування; позитивне ставлення до процесу співробітництва; орієнтація на партнера по спілкуванню; вміння слухати співрозмовника [11].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
