Територіальна організація суспільства - Лекция

Розробка лекції з курсуМета: сформувати уявлення про територіальну організацію суспільства (ТОС), його структуру. Територіальна (геопросторова) організація суспільства або його окремих частин: населення, виробничої, соціальної, політичної, духовної чи природно-ресурсної сфери є предметом вивчення суспільної географії. Поняття ТОС сформував у 1970-х роках американський географ Морілл, сьогодні це базова категорія суспільної географії. Шаблій вважає, що ТОС - це головне поняття суспільної географії, звідси суспільна географія - це наука про ТОС. Крім того, слід памятати, що суспільство існує в природному середовищі, яке також просторово організоване.ТОС поділяється на 4 групи елементів: природні; Природні елементи: рельєф, річки, грунтово-кліматичні умови, корисні копалини. Соціальні: населення (головна характеристика розселення - мережа населених пунктів), опорний каркас території - це населені пункти разом з шляхами сполучення (базове поняття). Більшість соціальних елементів безпосередньо не спостерігаються, вони називаються латентними (прихованими).Виділяють наступні рівні ТОС: локальні (населений пункт, квартал); регіональний (частина території держави, область); національний (державний) - рівень груп країн; глобальний (світовий) - охоплює всю Землю. Характеристика ТОС змінюється залежно від масштабу досліджень: У крупних масштабах ТОС дуже організована аж до окремих полів;ТОС - це історична категорія, яка постійно змінюється в часі, має свій розвиток. Поступальні зміни та розвиток ТОС називають суспільно-географічним процесом.З поняттям ТОС тісно повязане поняття територіальна структура (ТС). Типи ТС: 1 - радіально-кільцевий (характерна наявність єдиного, головного центру навколо якого колами розміщуються центри меншого рангу. 3 - лінійно-вузловий (регіони, які мають потужну транспортну вісь) річка або залізнична магістраль.Мета: сформувати у студентів поняття про глобальні проблеми людства; ознайомити з політичними, економічними, демографічними проблемами; показати прояв демографічної проблеми в Україні та світіКрім того, усі вони так чи інакше повязані між собою, утворюючи єдиний комплекс, з якого іноді буває дуже непросто виділити ту чи іншу з проблем, так би мовити, «у чистому вигляді». Глобальними проблемами називають такі, що: по-перше, стосуються всіх країн, народів та соціальних прошарків; по-друге, призводять до значних економічних та соціальних втрат, а у випадку загострення можуть загрожувати існуванню людської цивілізації; До основних факторів, які сприяли виникненню глобальних проблем людства, можна віднести: швидке зростання чисельності населення (демографічний вибух), крім того, постійне нарощування промислового та сільськогосподарського виробництва, збільшення обсягу видобутку корисних копалин житлове, промислове будівництво, прокладання нових транспортних магістралей, забруднення навколишнього середовища, мілітаризацію економіки окремих країн.Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються, і загроза депопуляції, або демографічна криза, в економічно розвинених країнах. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються, кризу великих міст у деяких розвинених країнах, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини між державами. Основна дилема, яка постала перед керівниками держав - чи потрібно адаптувати національні економіки, соціальні програми до меншої кількості населення і більшої частки громадян похилого віку, чи варто компенсувати відємний природний приріст населення за рахунок еміграції. Реально багатші держави не можуть припинити потік емігрантів з менш багатих держав і отримати роботу в політично стабільних державах Західної Європи та Північної Америки прагнуть сотні мільйонів осіб. 2) у розвинутих державах одержують перемогу правозахисники, в результаті чого керівництво цих країн не може повністю заборонити вїзд емігрантів;Так, упродовж останнього десятиліття ХХ ст. в Україні рівень смертності перевищує рівень народжуваності. Станом на 1 лютого 2013 року чисельність населення України становила 45 млн. 539 тис. мешканців. За 2012 рік в Україні народилось 520,7 тис. дітей (11,4 на 1000), померли 663,1 тис. осіб (14,5 на 1000). Природний приріст населення спостерігався у м.Києві ( 6047 осіб), а також у Закарпатській ( 4155), Рівненській ( 4014), Волинській ( 1636), Чернівецькій ( 271), Івано-Франківській ( 300) областях. В інших регіонах було зафіксовано природне скорочення населення, яке коливалось від 668 осіб у м.Севастополь, до 27657 у Донецькій області.Геоекологічна ситуація в Україні за багатьма показниками оцінюється як кризова і продовжує погіршуватися в процесі нераціональної господарської діяльності, зокрема техногенного впливу.

План

1. Територіальна організація суспільства

1.1 Суть поняття «територіальна організація суспільства»

1.2 Структура ТОС

1.3 Ієрархічні рівні ТОС

1.4 Стадії розвитку ТОС

1.5 Концепція територіальних структур

2. Глобальні проблеми людства. Демографічна проблема

2.1 Прояв глобальних проблем на Землі

2.2 Демографічна проблема у світі

2.3 Демографічна криза як прояв демографічної проблеми в Україні

2.4 Сучасна геоекологічна ситуація в умовах прояву глобальних проблем

Рекомендована література

1. Територіальна організація суспільства територіальний суспільство глобальний демографічний