Територіальна організація сфери культури регіональної соціогеосистеми (на прикладі Луганської області) - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук Територіальна організація сфери культури регіональної соціогеосистеми (на прикладі Луганської області) Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту УкраїниПроцеси демократизації та гуманізації українського суспільства, які розпочалися після 1991 р. в результаті отримання Україною незалежності, сприяють побудові суверенної, соціально-правової держави, в якій свобода, процвітання і розвиток кожної особистості визнаються найвищими суспільними цінностями. Становлення ринкової економіки супроводжується рядом негативних явищ, які проявляються передусім у невідповідності нинішнього рівня культури соціальним запитам, суспільним потребам та світовим досягненням людства в галузі культурного обслуговування (КО); падінні соціального престижу культурної і мистецької діяльності; девальвації загальнолюдських і культурно-національних цінностей; незбалансованості між структурою та обсягами підготовки фахівців і потребами суспільства; бюрократизації всіх ланок управління СК тощо. На сьогоднішній день залишаються недостатньо дослідженими та потребують поглибленого вивчення теоретико-методичні підходи до комплексної оцінки сучасного стану СК з метою виявлення характерних закономірностей, особливостей територіальної організації закладів культури, існуючих тенденцій, сучасних проблем і перспектив тощо, що дозволило б запропонувати основні напрями вдосконалення СК держави, забезпечення її раціональної територіальної організації та комплексного пропорційного розвитку. У роботі застосовано загальнофілософські методи: діалектики й історизму, порівняння й аналогії, аналізу і синтезу, дедукції й індукції, узагальнення й абстрагування, класифікації і типології та деякі інші (для аналізу попередніх робіт за темою дослідження, систематизації та уточнення понятійно-термінологічного апарату, проведення типології і класифікації субєктів культурної діяльності, виявлення проблем та перспектив розвитку СК в регіональній соціогеосистемі), а також загально-та конкретнонаукові методи. Серед конкретнонаукових методів застосовано методи математичної статистики, зокрема факторний аналіз - для виявлення та інтерпретації факторів, що впливають на СК Луганської області; кластерний аналіз - для групування адміністративно-територіальних одиниць (АТО) області за подібністю територіальної організації їх СК; математичне прогнозування (трендові та декомпозиційні моделі) - для прогнозування чисельності населення області; графоаналітичний метод багатовимірної класифікації, ранжування та рейтингової оцінки - для визначення груп АТО області за рівнем економічного розвитку, станом демографічної ситуації, рівнем розвитку СК та окремих її галузей тощо; графічний та картографічний - для візуалізації отриманих результатів дослідження та деякі інші.У першому розділі «Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження СК як складової регіональної соціогеосистеми» висвітлено наукові і методичні підходи до вивчення СК як підсистеми регіональної соціогеосистеми та обґрунтовано її понятійно-термінологічну систему; визначено місце і роль СК в сучасному українському суспільстві; проведено узагальнення й аналіз попередніх досліджень СК; розроблено комплексну класифікацію й типологію субєктів культурної діяльності; проаналізовано структуру СК та особливості її територіальної організації; розроблено методику суспільно-географічного дослідження СК регіону. З позицій суспільної географії та системного підходу СК можна визначити як відкриту, динамічну, складну підсистему регіональної соціогеосистеми, що являє собою сукупність усіх організацій, підприємств, установ та закладів культури різних напрямів діяльності та організаційно-правових форм, обслуговуючих установ та органів управління, що взаємоповязано функціонують у межах певного культурного простору, здійснюють виробництво, розподіл, збереження й організацію споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення з метою забезпечення відповідних потреб і прав населення для формування людини як всесторонньо розвиненої особистості. Представники останніх двох підходів до місця географії культури в системі суспільно-географічних наук (як самостійної галузі суспільної географії та як складової соціальної географії) в свою чергу теж неоднозначно відносяться до дослідження закладів культури. Враховуючи, що до складу СК входять організації, підприємства, установи та заклади не тільки культурного, а й інформаційного призначення, а субєктами діяльності у СК є професійні творчі працівники та творчі колективи, основною діяльністю яких є творча праця, можна говорити про те, що СК складає третинний, четвертинний та пятеринний сектори національної економіки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ