Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іщук Степан Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної і соціальної географії Доценко Анатолій Іванович, Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу досліджень проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил; Захист відбудеться "20" січня 2003 року о 14:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м.Розвиток в місті інноваційних, ринково-орієнтованих галузей людської діяльності загальнодержавного та міжнародного значення стимулює формування приміського господарського комплексу. Встановлення сутності столичних господарських агломерацій, розробка теоретико-методологічних основ їх суспільно-географічного дослідження та визначення основних напрямків раціональної територіальної організації Київської господарської агломерації в умовах незалежності та ринкової трансформації набуває особливої актуальності. Конкретні питання територіальної організації Київської господарської агломерації та її окремих галузей господарства знайшли відображення в монографіях та держбюджетних темах, що виконувались в різні роки у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на кафедрі економічної і соціальної географії (М. Д. Вона реалізується при вирішенні наступних завдань: 1) зясувати сутність столичної господарської агломерації, як функціонально-територіального поєднання підприємств та закладів різних галузей людської діяльності; 2) виявити функціональні особливості столичних господарських агломерацій та основні закономірності і принципи їх територіальної організації; 3) розкрити умови формування і розвитку столичної господарської агломерації в умовах трансформації економіки України; 4) систематизувати методичні підходи до визначення території та аналізу рівня комплексно-пропорційного розвитку господарських агломерацій; 5) проаналізувати структуру Київської господарської агломерації і обгрунтувати напрямки її вдосконалення в умовах формування столичних функцій та зміни економічних відносин в суспільстві. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: розкрито сутність терміну “господарська агломерація” та поглиблено теоретико-методичні аспекти її дослідження; проаналізовано особливості формування функціональної структури столичної господарської агломерації; вдосконалено індекс агломеративності території та індекс територіально-агломераційного потенціалу; вперше запропоновано методику оцінки рівня розвитку екстремальних процесів і явищ; проведено комплексну оцінку умов і факторів територіальної організації Київської господарської агломерації; проаналізовано та уточнено межі функціональних поясів і секторів; вперше виконано порівняльний аналіз структури зайнятості м.Господарські агломерації формуються під впливом цілого ряду закономірностей: 1) територіальної концентрації, що супроводжується процесами розширення та ускладнення ядра і формування приядерної зони тяжіння; 2) територіальної магістралізації, яка охоплює процеси скупчення різних видів людської діяльності та систем розселення поблизу радіальних транспортних магістралей; 3) територіальної поясності і секторності, яка полягає у процесах ускладнення територіальної структури агломерації; 4) територіального конгломерування, що означає процеси поширення звязків між різними елементами агломерації; 5) територіальної і комплексно-пропорційної організації, що полягає у встановленні кількісної динамічної рівноваги між різними елементами агломерації. В ній, за критеріями характеру господарювання, віддаленості від центру та інтенсивності комунікацій, виділяються шість структурних поясів (історичне ядро, центральний пояс, зовнішній пояс, лісопарковий пояс, пояси агломерованих поселень першого і другого порядку, столичний регіон). В основу функціонально-управлінської структури столичної господарської агломерації покладений системний підхід при якому органи влади столиці, агломерованих поселень та районних адміністративних одиниць периферійної зони будуть обєднані між собою єдиним регіональним управлінським центром, спільною програмою соціально-економічного розвитку та взаємовигідними стратегіями управлінських цілей і рішень на основі певної фінансової і юридичної самостійності, встановленої законодавчо.

Основний зміст дисертаційної роботи