Територіальні фактори розвитку зовнішньоекономічних зв’язків (на прикладі Закарпатської області) - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукМолода суверенна держава з великими труднощами розбудовує свою економіку, проте інтеграція України в міжнародну економічну систему через різні форми господарювання і форми співробітництва із зарубіжними партнерами посилюється. Нині зовнішньоекономічна діяльність формується і функціонує на рівнях: міждержавному, міжрегіональному, регіональному та на рівні підприємств, обєднань, організацій, фізичних осіб. Україна після проголошення незалежності в 1991 році досягла чимало щодо демонтування старої системи зовнішньоекономічної діяльності і впровадження нової проринкової. Питання вдосконалення механізмів управління соціально-економічним розвитком регіонів розглядаються у роботах Є.І.Бойка, С.М.Злупка, І.І.Лукінова, І.Р.Михасюка, М.А.Козоріз, С.І. Незважаючи на високий загальний науковий рівень дослідження вказаних вище проблем, існує необхідність поглибленого вивчення регіональних аспектів зовнішньоекономічної діяльності в контексті сучасних трансформаційних перетворень в економіці країни.У першому розділі "Зовнішньоекономічна діяльність в умовах трансформації економіки Карпатського регіону" досліджуються проблеми структурної перебудови економіки регіону стосовно вимог зовнішнього ринку та розвитку регіональних зовнішньоекономічних звязків. Узагальнення теоретичних положень та сучасної практики зовнішньоекономічної діяльності субєктів господарювання області засвідчили, що в цьому відношенні важливим є питання раціоналізації розміщення продуктивних сил прикордонних регіонів в контексті стабілізації і розвитку зовнішньоекономічних звязків, зокрема, шляхом використання переваг геополітичного і економіко-географічного розташування територій, формування, розбудови і підвищення ефективності функціонуванні прикордонної інфраструктури, діяльності спеціальних /вільних/ економічних зон та субрегіональних обєднань, підвищення їх ролі в зовнішньоекономічній діяльності регіону і країни в цілому. З огляду на сказане, автор переконаний, що зовнішньоекономічні звязки регіону, в тому числі і Закарпатської області, доцільно нарощувати за рахунок експортного потенціалу від переробки мінерально-сировинних ресурсів на основі сучасних технологій, нових форм господарювання з обовязковим збереженням та посиленням високого наукового, виробничо-технологічного потенціалу, забезпечення екологічності виробництва при умові максимальної адаптації до вимог внутрішнього та зовнішнього ринків, структурної перебудови економіки регіону. Модель передбачає напрями підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю, враховує параметри макросередовища та дію факторів, які впливають на активізацію зовнішньоекономічних відносин регіону. У другому розділі “Зовнішньоекономічні звязки в пріоритетному розміщенні і розвитку продуктивних сил регіону” зроблено аналіз сучасного стану зовнішньоекономічних звязків у регіоні, розглядаються прикордонна інфраструктура як фактор розвитку і підвищення ефективності регіональної економіки.Здійснення на регіональному рівні зовнішньоекономічних звязків упродовж останнього десятиліття засвідчили доцільність і ефективність взаємодії субєктів господарської діяльності прикордонних суміжних територій в різних сферах народного господарства, і перш за все в аграрній, рекреаційно-туристичній, культурно-освітній та екологізації розвитку народного господарства Карпатського регіону. Участь окремих регіонів у зовнішньоекономічних звязках, їх особливість позначились на формах і напрямках співробітництва із партнерами суміжних держав. Зокрема, в прикордонних регіонах сформувалися специфічні для цих територій форми звязків: прикордонна торгівля, спільне використання прикордонної інфраструктури, створення спільних підприємств, обмін досвідом роботи, впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Диверсифікація форм взаємозвязків із закордоном залежить від багатьох факторів, в тому числі від ролі і місця регіонів у розвитку економіки держави, наявності правової бази та чинного механізму регулювання в питаннях зовнішньоекономічних звязків, децентралізації управління і здійснення адміністративної реформи, чіткого визначення функцій держави і регіонів в формуванні дієвої зовнішньоекономічної політики. Завдяки активній зовнішньоекономічній діяльності підприємств провідних галузей промисловості Закарпатської області істотно нарощено обсяги експортного виробництва, реконструйовано і оновлено потужності багатьох підприємств, створено нові робочі місця, збільшено зайнятість спеціалістів провідних професій.

Основний зміст дисертаційної роботи