Терапія поєднаних форм гіперандрогенії та гіперпролактинемії у жінок під час вагітності - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Маркін Леонід Борисович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1. доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології. Захист дисертації відбудеться “23” 04 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65082, м.Найбільший відсоток акушерських та перинатальних ускладнень виявляється у жінок, в яких вагітність наступила після лікування патологічних станів, що призводять до гіперпролактинемії та гіперандрогенії (Дубініна В. Г., 2001; Абдурахманова Р.А., Омаров М.А. Невиношування вагітності, мимовільні викидні, істміко-цервікальна недостатність, низька плацентація та передлежання плаценти, плацентарна дисфункція, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, слабкість пологової діяльності, передчасні пологи та плацентарна дисфункція в даних випадках може розвиватися в 21-55 % жінок (Романцева Т. И. и соавт., 2001; Жукова Э. В. и соавт., 2002; Зварич Л. І., Плотнікова В. М., 2002). У зязку з значним відсотком у жінок із гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією низького розташування, передлежання хоріона/плаценти привертає значний інтерес вивчення можливості та термінів її міграції і взаємозалежності від локалізації плаценти розвитку різних ускладнень: загрози переривання вагітності, плацентарної недостатності, істміко-цервікальної недостатності. Метою дослідження було зниження рівня перинатальної захворюванності та смертності у жінок із гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією різного генезу на підставі вивчення патогенетичних механізмів розвитку ускладень гестаційного періоду та пологів із розробкою комплексу заходів по їх обстеженню та лікуванню. Вивчити структуру порушень і клінічні особливості функціонального стану репродуктивної системи у жінок із гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією.Для вирішення поставлених в роботі завдань на першому етапі проведення дослідження проведено ретроспективний аналіз 225 історій пологів, індивідуальних карт спостереження за вагітними з гіперандрогенією та гіперпролактинемією, а також індивідуальних карт новонароджених, визначені фактори розвитку ускладнень перебігу вагітності та пологів. Другий етап включав комплексне спостереження за перебігом вагітності (І, ІІ, ІІІ триместри) та клініко-лабораторне обстеження 134 жінок, в тому числі 56 із гіперпролактинемією, 38 із гіперандрогенією та гіперпролактинемією яєчникового, 40 із гіперандрогенією та гіперпролактинемією змішаного походження. Також обстежено 48 новонароджених від жінок із ГП та 72 від жінок з ГА різного походження та ГП і 30 від жінок з групи порівняння. Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з гіперпролактинемією, гіперандрогенією різного генезу та гіперпролатинемією проведено з урахуванням стану матері та плода, характеристики ускладнень перебігу вагітності в І, ІІ та ІІІ триместрах, змін в розвитку та лікуванні ІЦН, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, рівня гормонів та плацентарних білків. Рівень ПЛ у жінок усіх груп до 16-18 тижнів мало відрізнявся, але з 21-23-го і до 32-34-го тижнів у жінок із ГП його вміст вірогідно перевищував показники у жінок із ГА та ГП і в групі контролю.Для функціонального стану репродуктивної системи у жінок з гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією характерно високій рівень порушень менструального циклу (87,50 і 67,95 %), гіпоплазій матки (25,00 і 10,26 %), аномалій розвитку матки (14,29 і 14,10 %), пухлин яєчників (26,79 і 28,21 %), СПКЯ (19,64 і 25,64 %), безпліддя (71,43 і 43,59 %), вторинного безпліддя (23,21 і 10,26 %), ІЦН (30,56 і 34,62 %), що створює умови для розвитку акушерських та перинатальних ускладнень під час вагітності. Найбільш характерними ускладненнями перебігу вагітності та пологів у жінок із гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією є: мимовільне переривання вагітності у І триместрі (14 %); вагітність, яка не розвивається (11 %); звичне невиношування (22-26 %); передчасні пологи (20-50 %); плацентарна дисфункція (21-47 %).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ