Аналіз рівнів визначення конституційно-правової відповідальності - конституційного та законодавчого, а також їх підрівнів: конкретно-юридичного, суспільно-політичного, духовного, економічного, екологічного, оборонного, перспективного та ретроспективного.
При низкой оригинальности работы "Теоретико-правовий аналіз законодавства України про конституційно-правову відповідальність", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Книш Віталій Васильович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права Івано-Франківського університету права імені Короля Данила ГалицькогоНа законодавчому рівні юридичного визначення конституційно-правової відповідальності правове регулювання здійснюється на рівні окремих органічних законів, які, по-перше, основну увагу акцентують на негативній (ретроспективній) відповідальності, а по-друге - диференціюють колегіальну та індивідуальну конституційно-правову відповідальність конкретних субєктів державно-владних відносин. Такі наукові підходи можна обєднати в чотири групи, зокрема: 1) науковий напрям, який базується на обґрунтуванні вузького розуміння конституційно-правової відповідальності, яке базується на визнанні лише ретроспективної (негативної) конституційно-правової відповідальності; 2) науковий напрям, за яким обґрунтовується широке розуміння конституційно-правової відповідальності, що передбачає поєднання ретроспективної (негативної) та перспективної (позитивної) відповідальності; 3) науковий напрям, який розмежовує ретроспективну (негативну) та перспективну (позитивну) відповідальність; 4) науковий напрям, який обґрунтовує як поєднання ретроспективної (негативної) та перспективної (позитивної) відповідальності, так і існування лише ретроспективної (негативної) відповідальності. У даному випадку мова йде про широке розуміння конституційно-правової відповідальності держави, згідно якого мова йде як про відповідальність самої держави, так і про відповідальність її посадових чи службових осіб, які потенційно здатні узурпувати державну владу. 90 Конституції України, за якою Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції; 2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України; 3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. 87 Конституції України, Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
