Особливості кримінально-правової охорони прав людини в Україні. Класифікація публічно-правової охорони за функціональною компетенцією та інтересом суб’єктів провадження. Визначення розбіжностей кримінального та адміністративно-деліктного проваджень.
При низкой оригинальности работы "Теоретико-правовий аналіз публічного захисту прав людини в кримінальному та адміністративно-деліктному провадженнях", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретико-правовий аналіз публічного захисту прав людини в кримінальному та адміністративно-деліктному провадженняхОкрім цього, під захистом прав людини, не слід розглядати виключно діяльність захисника у справі, це і можливість самостійного захисту правопорушником, залежно від процесуального статусу, та потерпілим, відстоювання власної позиції в кримінальному провадженні, безпосередньої реалізації норм Конституції України щодо дотримання принципів презумпції невинуватості та забезпечення права на справедливий суд і. т. д. Кримінально-правова охорона прав людини в Україні досліджувалася на теоретичному рівні, свідченням цьому є низка наукових дисертацій, у яких деталізувалися проблеми кримінальної та кримінально-процесуальної охорони загальних обєктів правопорушення, зокрема це праці Бортника В.А., Павленко Т.А., Монохончука С.М., Мульченка В.М. та Кондратова Д.Ю. Вище було зазначено, що під публічним захистом прав людини в кримінальному та адміністративно-деліктному провадженнях, буде не доцільно виокремлювати тільки діяльність захисника, чи то самостійний захист правопорушника та потерпілого власних прав, сюди так само, цілком слушно відносити і діяльність субєктивного складу сторони обвинувачення, в рамках кримінального провадження, так і діяльність підвідомчих органів та посадових осіб відносно вирішення справ про адміністративні правопорушення. Відповідно, аналізуючи положення КПК у частині процесуального статусу субєктивного складу кримінального провадження на предмет кримінально-правової охорони прав окремих субєктів кримінального провадження, вважаємо за доцільне розмежувати відповідну охорону за критеріями: 1) кримінально-процесуального статусу (функціональної компетенції); По-четверте, субєктивний склад у кримінальному провадженні нараховує субєктів з функціональною компетенцією (слідчого, оперативного працівника уповноважених органів, прокурора, слідчого судді, суду); субєктів відповідно до процесуального статусу (правопорушника (підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого); потерпілого; захисника (адвоката, представника потерпілого, законного представника); заявника; та інших субєктів допоміжного типу (свідка, спеціаліста, експерта, перекладача, цивільних позивача та відповідача).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
