Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
При низкой оригинальности работы "Теоретико-правовий аналіз конституційно-правової відповідальності державних органів України за прийняття Акту злуки 1919 р.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ ЗА ПРИЙНЯТТЯ АКТУ ЗЛУКИ 1919 р. Книш Віталій Васильович, доцент кафедри теорії та історії держави і права Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, кандидат юридичних наук, доцент В науковій статті з теоретико-правових позицій автором досліджено позитивну конституційно-правову відповідальність органів державної влади УНР та ЗУНР в період юридичного оформлення Акту злуки українських земель 1919 р. Автор виділяє п’ять етапів утвердження засад їх позитивної конституційно - правової відповідальності за подальші державотворчі процеси в Україні. Відповідно попередня домовленість також мала на меті передачу значного обсягу позитивної (перспективної) конституційно-правової відповідальності до державної влади УНР; 2) на етапі юридичного оформлення волевиявлення ЗУНР ввійти до складу УНР як адміністративно-територіальної одиниці утвердилась воля державної влади ЗУНР передати більшу частину владних повноважень та позитивної (перспективної) конституційно-правової відповідальності на користь УНР; 3) на етапі «конституційно-правової оферти» з боку УНР у вигляді Універсалу Директорії УНР про обєднання (злуку) УНР та ЗУНР оформлено згоду центральної державної влади УНР перейняти на себе основну масу конституційних повноважень та конституційно-правової відповідальності за державотворчі та правотворчі процеси в об’єднаній Україні; 4) етап ратифікації «Акту злуки УНР і ЗУНР» Трудовим конгресом ознаменував легалізацію повноважень та відповідальності влади УНР в межах об’єднаної території України, а також добровільну їх передачу з боку ЗУНР; 5) після ратифікаційний етап ознаменувався пошуком балансу владних повноважень та конституційно-правової відповідальності між центральними органами державної влади УНР, з одного боку, та автономної влади ЗУНР, з іншого боку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
