Теоретико–правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямків діяльності міліції - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Спеціальність: 12.00.01-теорія та історія держави і права? історія політичних і правових учень Теоретико-правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямків діяльності міліції Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України Захист відбудеться 06.05.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К.26.009.01 в Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м.В рівній мірі це стосується самої незахищеної категорії соціальних субєктів - неповнолітніх, які потребують особливої уваги та турботи з боку суспільства в процесі реалізації їх прав та свобод, що є чи не найголовнішою умовою їх фізичного та психічного розвитку, забезпечення їх благополуччя. У багатьох країнах світу створюється та розвивається інститут захисту прав неповнолітніх, удосконалюються механізми реалізації цих прав шляхом заснування нових відомств, органів тощо. Теоретичне значення полягає у дослідженні основних категорій і положень правового статусу неповнолітніх, закріпленого у законодавстві як України, так й інших держав, а практичний інтерес зумовлений потребами удосконалення діяльності відповідних державних і правоохоронних органів та структур щодо забезпечення прав неповнолітніх. Слід зазначити, що у вітчизняній юриспруденції монографічні дослідження, присвячені саме загальнотеоретичним аспектам нормативної регламентації правового статусу неповнолітніх, в тому числі діяльності державних органів та інших структур, а дослідження щодо забезпечення їх прав, свобод і обовязків наразі відсутні. В Україні відсутній чіткий механізм захисту порушених прав неповнолітніх, розподіл повноважень та функцій між правозахисними структурами в сфері забезпечення прав неповнолітніх, не розроблено доступних шляхів охорони та реалізації неповнолітніми своїх прав та свобод, не використовується позитивний досвід інших держав.З прийняттям Україною у 1996 році Конституції було втілено в життя нову концепцію взаємовідносин української держави і особи з пріоритетом особи, аналіз якої дозволив автору виділити відповідні принципи правового статусу особи, що визначають конституційну концепцію прав і свобод людини - це рівність конституційних прав і свобод людини і громадянина, їх гарантованість, невідємність. Аналізуючи різноманітні наукові підходи до поняття ”правовий статус”, дисертант зазначає, що зміст правового статусу особи складають: його права і свободи - тобто можливості діяти певним чином для задоволення своїх потреб; обовязки і юридична відповідальність за їх невиконання чи порушення; гарантії забезпечення прав і свобод людини. Так, на думку дисертанта, до особистих прав неповнолітніх слід віднести право на життя? право на захист від усіх форм насильства ? право на повагу честі і гідності? право на свободу слова, світогляду та віросповідання? право на імя і набуття громадянства? право на невтручання в особисте життя, сімейне життя. Економічні права неповнолітніх складають право на власність, право на зайняття підприємницькою діяльністю? право на працю? право на користування обєктами публічної (суспільної) власності, право соціального забезпечення. До категорії культурних прав неповнолітніх, виходячи із змісту національного законодавства ми відносимо право на вільний розвиток особистості, право на свободу обєднання у громадські організації (участь у культурному і творчому житті), право на освіту.а) її права і свободи; б) обовязки і відповідальність за їх невиконання чи порушення; в) гарантії забезпечення прав і свобод людини. Аналізуючи зміст норм Конвенції про права дитини, Конституції України, Закону України ”Про охорону дитинства” та інших нормативних актів, дисертант виділяє такі основні права неповнолітніх в Україні, як особисті (фізичні) права (право на життя (право бути народженою, право на виживання, право на захист матері у період вагітності), право на охорону здоровя, право на захист від усіх форм насильства (право не бути втягненим у злочинну діяльність, право на неучасть у збройних конфліктах, право на захист від викрадання чи торгівлі), право на повагу честі і гідності, право на свободу слова, світогляду та віросповідання( право на захист від залучення до екстриміських релігійних психокультових сект), право на імя і набуття громадянства, право на свободу, на невтручання в особисте, сімейне життя; економічні права неповнолітніх (право на власність(бути засновниками юридичних осіб), право на зайняття підприємницькою діяльністю, право на працю, право на користування обєктами публічної (суспільної) власності, право соціального забезпечення; культурні права (право на вільний розвиток своєї особистості, право на свободу обєднання у громадські організації (участь у культурному і творчому житті), право на освіту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИЗміст правового статусу особи складають: