Теоретико-правові питання управління корпоративними правами територіальних громад - Статья

Теоретико-правові питання управління корпоративними правами територіальних громад Проаналізовано чинне законодавство України щодо реалізації корпоративних прав територіальних громад та проблеми, що виникають у процесі їх здійснення. За результатами дослідження внесено пропозиції з вдосконалення Господарського кодексу України, законодавства, яке регулює діяльність субєктів господарювання комунального сектору економіки.Мета статті: комплексно проаналізувати законодавство України, що регулює питання управління корпоративними правами територіальних громад, а також наукові напрацювання у цій сфері, та запропонувати напрями вдосконалення чинного законодавства України, які дозволять забезпечити ефективність управління корпоративними правами територіальних громад. 143 Конституції України, територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації й установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) [10], орган місцевого самоврядування має право ухвалювати рішення, вносити до них зміни та / чи скасовувати їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування [11], де вказано, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає територіальним громадам право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.Конституція України дає право органам місцевого самоврядування ухвалювати рішення про утворення комунальних підприємств у будь-який спосіб заснування та формування статутного капіталу, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством України. Аналіз законодавства України дозволяє стверджувати, що субєктами господарювання комунального сектору економіки є підприємства, що діють на основі лише комунальної власності (унітарне підприємство), а також підприємства, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує пятдесят відсотків чи забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу (корпоративне підприємство).