Проблеми теорії пізнання. Герменевтика і етапи його розвитку. Розквіт неопозитивізму у вигляді логічного позитивізму. Виникнення прагматизму наприкінці XIX - початку XX століть. Поняття "феноменологія" в історії філософії. Модернізм, його границі і риси.
При низкой оригинальности работы "Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії ХІХ-ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії ХІХ-ХХ ст.У некласичній філософії пізнавальні проблеми встають в іншому плані. її не цікавить питання про співвідношення наукового знання й обєкта цього знання, за винятком раннього позитивізму і махізму, де це питання якоюсь мірою присутнє. її не цікавить і питання про те, як виникає наше знання, ті або інші ідеї. Тобто на перший план виходять питання, повязані з науковістю самого наукового знання (як це не каламбурно звучить), його змістом і істинністю, співвідношенням знання і свідомості, проблемами розвитку науки і її значення в житті суспільства. Мілль вважає, що філософія повинна стати філософією науки і визначає її до цього у такий спосіб: "Філософія науки, є... ні що інше, як сама наука, розглянута не стосовно її результатів, істин, що вона визначає, а стосовно процесів, за допомогою яких розум досягає цих результатів, ознак, за якими він довідається про ці істини, а також стосовно стрункого і методичного розташування їх у видах можливо більшої ясності розуміння, так само як найповнішого і найзручнішого застосування: одним словом, це - логіка науки" [6, с. Але розвиток науки, і насамперед теоретичної фізики, показало, що науку не можна звести до чуттєвих даних, до сприйнять, і цю обставину неопозитивізм враховує, підкреслюючи велику роль гіпотез і теорії в науці. Науковим вважається висловлення або теорія, якщо хоча б подумки можна уявити умови, за яких теорія може бути спростована.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
