Теоретико-методологічні засади вивчення соціально-просторової організації міста (становлення і розвиток) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСТА (СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК)Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук Макеєв Сергій Олексійович Інститут соціології НАН України, завідувач відділу соціальних структур кандидат соціологічних наук Євдокимова Ірина Анатоліївна, доцент кафедри соціології праці та управління Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна Захист відбудеться 25 червня 2002 року о 13:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.051.15. в Харківському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. Дисертацію присвячено формуванню теоретичних і методологічних підходів до вивчення просторової організації сучасного постсоціалістичного міста. Розроблено комплексний підхід до аналізу соціально-просторової структури постсоціалістичного міста, запропоновано напрямки просторової реструктуризації постсоціалістичногом міста.За останнє десятиріччя нова хвиля інтересу до соціально-просторової організації міст і чинників, що її визначають, була спровокована двома масштабними процесами: світовими трансформаціями в економічній сфері (глобалізація, новий міжнародний розподіл праці, бурхливий розвиток інформаційних технологій і нових типів комунікацій) та руйнуванням соціалістичної системи. Зазначимо, що під терміном "соціально-просторова організація" в роботі розуміється не тільки розміщення обєктів на території міста, але й спосіб структурування і використання фізичного простору міста в цілому: в який спосіб і ким він переважно використовується, як він розподілений і організований - як в архітектурному аспекті, так і соціально-економічному. Властиві місту просторова визначеність та очевидні складні форми просторової організації соціального життя, сприяли актуалізації власне „просторової” тематики в соціальних дослідженнях. Вона виявилась однією з найвпливовіших у розвитку соціології міста і соціології ХХ ст. в цілому. У дослідженнях міста і міських проблем сформувалось кілька основних підходів до вивчення просторової організації міста: - аналіз морфології міста, що належить скоріше до царини географії, міського планування й архітектури і вивчає переважно розміщення різних обєктів міського середовища і природного ландшафту.У першому розділі роботи "Розвиток соціології міста як складової частини теоретичної системи соціології” розглядається еволюція теоретичних підходів, розроблених світовою соціологією до питання про організацію життя суспільства у просторі міста. У межах соціально-екологічної концепції Е.Берджессом було також створено модель просторового зростання міста, яка набула великої популярності, хоча фактично вона була актуальною лише для певного типу міст. Прихильники Чиказької школи фактично ініціювали розвиток соціології міста, а також сформували інтерес соціальних наук до простору як важливого елементу соціального аналізу. Визнавши суттєві досягнення попередників із Чиказької школи у вивченні просторової організації міста, ці вчені запропонували новий підхід, який дав новий поштовх розумінню сутності процесів просторової диференціації всередині міста. Їх можна визначити так: 1) зміни економічної бази урбанізації, тобто перехід від фордизму до пост-фордизму; 2) процес інтернаціоналізації, глобалізації і формування глобальної системи так званих "світових міст" (world cities); 3) складний процес радикальних перетворень міських форм, який включає відродження міських центрів, джентрифікацію (створення житлових проектів нового типу і переміщення середнього класу до колишніх "неблагополучних" районів) і формування так званих "міст на околицях" (edge-cities); 4) зміни соціальної структури міського населення, розвиток нової моделі соціальної фрагментації, сегрегації і поляризації; 5) посилення некерованості міським життям, принаймні у межах традиційних структур міського самоврядування; 6) інтенсивне вторгнення гіпер-реальності в матеріальну реальність і повсякденне життя міста та ріст її впливу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ