Теоретико-методологічні засади розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями - Автореферат

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління Науковий консультант доктор наук з державного управління, професор, заслужений юрист України ОЛУЙКО Віталій Миколайович, Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Голова. Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор доктор наук з державного управління, професор Захист відбудеться 15 вересня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.867.03 в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, Київ, пров.Саме тому вітчизняна державна влада, заручившись допомогою науковців, має визначити загальні теоретико-методологічні аспекти наукового розуміння глобалізації як світоглядної основи: по-перше, усвідомлення та глибокого аналізу сучасних політичних, економічних, суспільних процесів, що відбуваються в українському суспільстві; по-друге, дослідження ролі та місця інститутів громадянського суспільства (ГО) у процесі гуманізації державного управління, покращення якості державних послуг, активної співпраці з неурядовими організаціям, підвищення іміджу держави як серед населення країни, так і за її межами. Проведений у дисертаційному дослідженні аналіз сучасного стану взаємовідносин органів державної влади (ОДВ) з неурядовими організаціями (НУО) в Україні свідчить про необхідність пошуку та вибору нових парадигм і алгоритмів таких відносин, які б відповідали і вимогам сьогодення, і новітнім завданням співпраці влади з громадянським суспільством. У сучасній науковій літературі, особливо зарубіжній, досліджується досить широке коло проблем, які стосуються взаємовідносин у форматі “органи державної влади - неурядові організації”. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що розробка теоретико-методологічних засад розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями стане підґрунтям системно-комплексного підходу до цього процесу, а отримані в дослідженні теоретичні висновки і практичні рекомендації сприятимуть подальшому вдосконаленню концептуальних основ соціальної взаємодії двох соціальних партнерів у форматі “органи державної влади - неурядові організації” в Україні. У дисертації також було використано методи: ідентифікації та порівняльного аналізу - при опрацюванні наукової літератури за темою дослідження; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення, визначення сутності, місця та ролі розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями і формулювання висновків; системно-аналітичний - для аналізу результатів різноманітних соціологічних досліджень з проблематики взаємодії органів влади та організацій громадянського суспільства; моделювання - для формулювання рекомендацій та пропозицій органам державної влади щодо вдосконалення взаємодії з неурядовими організаціями; соціальної діагностики - для оцінки фактичного стану взаємодії органів державної влади з неурядовими організаціями за системою заданих показників.У першому розділі - “Розвиток взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями як науково-теоретична проблема” - описано стан розробки проблеми розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями, розкрито поняття та сутність розвитку таких взаємовідносин. У даному розділі за результатами дослідження розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями як науково-теоретичної проблеми здійснено аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної наукової думки щодо природи взаємовідносин органів державної влади усіх рівнів з неурядовими організаціями. Аналіз вітчизняної наукової літератури свідчить, що в науці державного управління все ще відсутнє переосмислення характеру сучасних взаємовідносин державної влади і громадянського суспільства, його розуміння владою як суспільного феномена, суспільного явища та свого головного соціального партнера. Це дало змогу автору визначити громадянське суспільство, а отже і громадські організації (ГО), як інституціональну сферу життя та форму соціальної інтеграції громадян, розглядати державу як відповідальний інститут громадянського суспільства, що здійснює активну соціальну політику в інтересах усіх категорій та верств населення, застосовуючи для цього демократичні принципи. У другому розділі - “Система взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями” - визначено цілі та принципи системи взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями; розглянуто організаційну структуру системи взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями, функції системи взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями, типологію неурядових організацій та методи їх співпраці з органами державної влади.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ