Теоретико-методологічні засади розвитку фасилітативних здібностей майбутнього психолога в контексті вищої професійної освіти - Статья

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ФАСИЛІТАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА В КОНТЕКСТІ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИВизначено, що розвиток фасилітативних здібностей майбутнього психолога можливий за умови створення фасилітативного середовища, в якому самоконструювання і професійноособистісне становлення студента здійснюється завдяки саморозвитку і самовдосконаленню викладачафасилітатора. Статья посвящена освещению теоретикометодологических основ развития фасилитативных способностей будущих психологов. Обоснована актуальность профессиональной подготовки будущего психолога, ориентированного на основные идеи гуманистической парадигмы, необходимость создания благоприятных условий для развития его фасилитативных способностей. On the base of the realized theoretical analysis was made an attempt to define the concept facilitative abilities of the future psychologist as integrated combination of emotional, cognitive, behavioral and volitional formations which is revealed in the ability to provide its own efficient functioning, formation and development, and promote the full development of another person. It is generalized that most researchers refer to facilitative abilities the ability to be yourself (genuineness, sincerity and congruence); ability of selfesteem and selfunderstanding, respect and understanding of others; the ability to help and support the approval, adoption; trust, sympathetic understanding; the ability to organize conditions for personal development; the ability to organize a special microclimate in the group.Для антропоцентричної моделі світу, згідно з якою доля людини в її руках і її психікою неможливо керувати поза її ж волею, основною функцією діяльності психолога виступає не «формування» і корекція особистості з позицій обєктного маніпулювання, а створення умов для найбільш ефективного і гармонійного саморозвитку особистості. Дослідниця вказує на те, що вплив психолога повинен бути спрямованим на створення умов для розвитку особистості через задоволення її базових потреб, таких, як: потреба в комфортних міжособистісних стосунках, які забезпечують прийнятний для субєкта соціальний статус; потреба в розумінні (у наявності інтимно насичених, духовних, сповідувальних міжособистісних стосунків), потреба в наявності життєвих цілей і смислів; потреба у пізнанні навколишнього світу; потреба в реалізації творчого потенціалу (Берулава Г. О., 2003). Кондрашихіної, здатність до фасилітаційних впливів включає в себе мотиваційний та інструментальний складники, а особистісними передумовами цієї здатності дослідниця називає особистісну зрілість, достатньо високий рівень самоактуалізації, наявність гуманістичної системи цінностей, розвинену систему інструментальних складників у студента-психолога (Кондрашихіна О. О., 2004). Особливу увагу дослідник приділяє здатності особистості до забезпечення цілеспрямованості життя (цілеутворення, толерантність до невизначеності); здатності до вироблення оптимально-розвивального стилю життя керованість життя, конструктивні, моральні та духовно збагачені стосунки з людьми, життєстійкість у складних і критичних ситуаціях (копінг), конструктивна, творча, відкрита взаємодія зі світом тощо; здатності осмислювати життя і здатності творити (Савчин М. В., 2016). Фасилітативними здібностями більшість дослідників називає здібність бути собою (істинність, щирість, конгруентність); здібність самоповаги та саморозуміння, поваги та розуміння інших; здібність допомоги та підтримки, схвалення, прийняття; довіра, емпатійне розуміння; здатність створювати умови для розвитку особистості; здатність створювати особливий мікроклімат групи.