Теоретико-методологічні засади формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді - Автореферат

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукРоботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Наукові консультанти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Тхоржевський Дмитро Олександрович; доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Євтух Микола Борисович. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Філіпчук Георгій Георгійович, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України; доктор педагогічних наук, професор Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет, декан технолого-педагогічного факультету;Історія теоретичних досліджень нації, націоналізму та національної самосвідомості налічує не один десяток років. Проте, на відміну від інших форм і типів самосвідомості (історичної, економічної тощо), національна самосвідомість в Україні тривалий час залишалася для науковців забороненою проблемою для дослідження. теоретико-методологічних, що виникають між окремими підходами та аспектами трактування сутності та структури національної самосвідомості, між наочно-образною формою уявлень про національну самосвідомість в системі педагогічної діяльності та її загальним змістом, що стрімко розвивається, між змістом національного виховання та методологічним забезпеченням процесу реалізації цього змісту; між складною структурою національної самосвідомості й фрагментарним характером її дослідження в системі безперервної освіти; Необхідність розвязання зазначених вище суперечностей, відсутність фундаментальних педагогічних досліджень проблеми формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді зумовили вибір теми дослідження: „Теоретико-методологічні засади формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді”. Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми визначають систему вихідних параметрів, дефініцій, теорій, без яких неможливе розуміння сутності явища, що вивчається, передусім національний час та простір; національна самосвідомість, її функції і властивості; структура національної самосвідомості особистості; етнічні та національні стереотипи; система формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді.У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; проаналізовано загальний стан розробленості проблеми у науковій літературі та педагогічній практиці, визначено обєкт, предмет, мету, викладено основні положення концепції дослідження, його гіпотезу, завдання, методологічну і теоретичну основу роботи, подано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження для перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань, розкрито наукову новизну, практичну значущість, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, відображено апробацію та впровадження результатів дослідження у навчально-виховний процес загальноосвітніх та вищих навчальних закладів освіти, визначено особистий внесок здобувача наукового ступеня. З позицій методологічного плюралізму нами визначено, що індивід пізнає етнонаціональний світ, діючи в ньому, взаємодіючи з етносами, націями та іншими індивідами як їх представниками. Системний аналіз національного світу забезпечив виділення його елементів (“Я”, “Нація”, “Час”, “Середовище”), що розглядаються нами як своєрідні “результати” процесу пізнання і є основою національної самосвідомості. Усе це дає нам підстави зробити висновок, що національна ідентичність як ототожнення індивідом себе з тією чи іншою нацією - одна з найважливіших складових образу-я, що дає відповідь на питання про те, що є і де є людина в національному сенсі. Отже і етнос, і нація значущі для пізнання людиною як свого місця у світі, так і самого світу: від них залежить її бачення тих чи інших подій і лінії своєї поведінки в них.Зокрема є поєднання, а іноді навіть не розрізнення підходів до понять, які описують етнонаціональну сферу, це призводить до невизначеності понять „етнічна самосвідомість”, „національна самосвідомість”, „полікультурне виховання”, „подвійна ідентифікація”. Досліджений генезис формування національної самосвідомості особистості та стану наукових розробок в цій царині і вивчення практичних шляхів щодо підвищення рівня національної самосвідомості учнівської та студентської молоді продемонстрували необхідність визначення теоретико-методологічних основ формування національної самосвідомості, її структури та складових компонентів. Змістовний аналіз проблем національної самосвідомості особистості дав можливість окреслити теоретико-методологічні засади, що визначають подальші напрями дослідження та дають можливість уникнути однобічності географічного редукціонізму та біогеодетермінізму та розглядати національну самосвідомість особистості як обєктивну реальність.

Основний зміст дисертації