Теоретико-методологічні проблеми історико-правової науки в працях українських вчених XІX – початку XX сторіччя - Автореферат

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРИКО-ПРАВОВОЇ НАУКИ В ПРАЦЯХ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ХІХ - ПОЧАТКУ XX СТОРІЧЧЯРобота виконана в Одеській національній юридичній академії Завальнюк Володимир Васильович, Одеська національна юридична академія, професор кафедри теорії держави і права “Києво-Могилянська Академія”, завідувач кафедри державно-правових наук кандидат юридичних наук, КОВАЛЬОВА Світлана Григорівна, Миколаївський державний університет ім. Захист відбудеться 27 травня 2006 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м.Це повністю відноситься і до проблем самої історико-правової науки. Поза сумнівом, на сучасному етапі існування історико-правової науки одним з шляхів її оновлення, як вірно зазначається в юридичній літературі, є відновлення перерваної в радянський період спадкоємності в розвитку даної галузі правової науки з попереднім ступенем її існування, і утримання, творче сприйняття всього цінного, що було накопичено за всю історію історико-правової науки, врахування власної історичної традиції в її застосуванні до аналізу актуальних теоретико-методологічних проблем історичного пізнання права. Сказане відноситься також до досвіду дореволюційних українських учених у розробці теоретико-методологічних проблем історико-правової науки, хоча це й не означає, що з цієї теми взагалі відсутні будь-які дослідження. У роботах вітчизняних учених разом з розглядом питань становлення історико-правової науки, зроблена спроба провести аналіз життєвого і творчого шляху ряду вітчизняних учених-істориків права: М.Ф. Таким чином, ми знаходимо безліч робіт, що носять загальний або фрагментарний характер відносно проблематики цього дисертаційного дослідження, тоді як відсутні спеціальні наукові дослідження, присвячені вивченню внеску дореволюційних вітчизняних учених в розробку теоретико-методологічних проблем історико-правової науки.У Вступі викладена загальна характеристика роботи, що становить першу частину цього автореферату: обгрунтовується актуальність теми дослідження, характеризується його мета, завдання, предмет та обєкт, описується методологія роботи, її теоретичне підгрунтя, наукова новизна, окреслюються положення, що виносяться на захист, вказується на теоретичне та практичне значення, апробацію та впровадження результатів дослідження. Особливу категорію складають роботи, присвячені розвитку безпосередньо науки історії права, її досягненням і прорахункам, стану розробки окремих її проблем у працях учених, критиці праць істориків права. Дамірлі, в яких комплексно простежується весь історичний шлях історико-правового пізнання, зясовуються витоки, філософські історичні і теоретико-правові передумови становлення і розвитку історико-правової науки, називаються основні характерні риси і тенденції на сучасному етапі її розвитку, розглядаються такі питання, як предмет, статус, структура, методи історико-правової науки в творах її найвидатніших учених (у тому числі деяких українських), їхні уявлення про ці теоретико-методологічні проблеми даної науки. Він розмірковував майже з усіх аспектів цих проблем: значенням історії права, її предмету, обєму, законів і чинників історичного розвитку, методологічних прийомів і способів обробки історії права, цілей, завдань, значення і особливостей застосування порівняльного методу в історії права, а також місця, яке займає історія права в системі інших наук. В центрі уваги вченого знаходилися такі теоретико-методологічні питання історії права, як предмет історії права, її взаємини з іншими науками, структура історії права, її розподіл на внутрішню і зовнішню, склад і взаємостосунки джерел права, які вивчаються історією права, і склад джерел історії права, тобто джерела пізнання права в його минулому.У Висновках, що завершують роботу, підведено підсумки дисертаційного дослідження, підкреслено значення теоретико-методологічних ідей українських учених ХІХ - початку XX ст.ст. на сучасному етапі розвитку вітчизняної історико-правової науки. Розробка теоретико-методологічних проблем історико-правової науки в даний період була повязана з іменами таких вітчизняних учених-правознавців, як К.О. Виявлено, що вказані вітчизняні учені-правознавці своїми дослідженнями прагнули зробити певний внесок в рішення найскладніших теоретико-методологічних проблем історико-правової науки. В досліджуваний період визначалася більш менш струнка система історико-правових дисциплін, з наступними складовими: історія національного (руського) права, історія права словянських народів, загальна історія права (інакше - порівняльна історія права), історія правової науки, історія загальних вчень про право і державу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ