Аналіз концептуалізації прикордоння крізь призму ключових підходів міждисциплінарного конструювання відповідного поняття в умовах соціокультурних реалій сьогодення. Розкриття феномену прикордоння в часовому, геополітичному та геокультурному вимірах.
При низкой оригинальности работы "Теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу прикордоння", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Максимович Ольга Володимирівна - кандидат філософських наук, доцент, директор Навчально-наукового центру соціологічних досліджень Прикарпатського регіону ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", докторант кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. У статті здійснюється аналіз концептуалізації прикордоння крізь призму ключових підходів міждисциплінарного конструювання відповідного поняття в умовах соціокультурних реалій сьогодення. Основні твердження статті розкривають феномен прикордоння в часовому, геополітичному та геокультурному вимірах. Наголошується, що в обставинах посттериторіального світу відбувається глибинна трансформація смислу поняття кордону, який все важче піддається територіальним визначенням, стає все менш фізично видимим та водночас більш складним і прозорим. Робиться висновок, що перетинання в межах одного соціального простору різних соціальних контекстів, трансформація функціонального навантаження концепту прикордоння зумовлюють необхідність звернення саме до соціокультурного підходу до аналізу відповідного феномену.Євроінтеграційні процеси, з одного боку, та реалії розпаду СРСР - з іншого, призвели до появи нових самостійних держав, формування нового прикордонного регіону, у звязку з чим проблема наукового осмислення та концептуалізації понять кордону і прикордоння набула особливого значення. "Кордони в сучасному світі перестали розглядатися як барєри, що перетворило прикордоння в контактні зони, де активно відбувається взаємодія культур і народження соціокультурних інновацій" [2, с. З огляду на зазначене вище, обравши прикордоння обєктом нашого дослідження, ми виходили найперше з того, що глибинна трансформація функціонального навантаження кордону, перетинання в межах одного соціального простору різних соціальних контекстів, культурна дифузія та взаємопроникнення потребують наукового переосмислення донедавна усталеного трактування поняття [13]. Досліджуючи науковий дискурс прикордоння, ми дійшли висновку, що концептуалізація поняття кордону відбувається в рамках трьох основних підходів: по-перше, кордон розглядається як головний інструмент певного політичного порядку; по-друге, як штучна перешкода на шляху до миру і солідарності; по-третє, як феномен, який все важче піддається територіальним визначенням, стаючи все менш фізично видимим, проте більш складним і прозорим [14, с. Аналізуючи процес конструювання прикордоння в колективній свідомості мешканців зазначеного регіону, дослідник додає: "Будучи сконструйованим "зверху" (при розпаді СРСР), прикордоння, наприклад в Челябінській області, так і не було репрезентованим у свідомості його мешканців, так і не стало "прикордонням-ідеєю" на ментальній мапі регіону, не було осмисленим і належним чином витлумаченим, іншими словами, все і надалі здавалося чужим, абсурдним, тимчасовим і недоцільним...
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
