Теоретико-методологічні основи та інструментальні засоби системного управління підприємствами - Автореферат

Національна академія наук України Інститут регіональних досліджень НАН УкраїниНауковий консультант: доктор економічних наук, професор Гончарук Яків Андрійович, Львівська комерційна академія, ректор Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Продіус Іван Прокопович, Одеський національний політехнічний університет, завідувач кафедри менеджменту доктор економічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна, Харківський державний економічний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри бізнесу та підприємництва доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет “Львівська політехніка”, директор Інституту економіки та менеджменту, завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Суттєво впливають на результати реформування процеси глобалізації та регіоналізації, що вимагає створення умов для формування конкурентного середовища та відповідних механізмів регулювання і управління по всій вертикалі економічної системи. Важливою умовою результативності економічних реформ в Україні є проблема становлення системного управління безпосередньо субєктами господарювання - основним структуротворним мікросоціумом, який поєднує трудові, матеріальні, фінансові та інтелектуальні ресурси суспільства. Перша - полягає у визначенні переліку та встановленні взаємозвязків понять, категорій, положень та закономірностей різних наукових галузей, які за своїм змістом могли б служити теоретичним обґрунтуванням системного управління. У них визначено зміст управління, розкрито його структуру, принципи та методи, розглянуто різні концепції західних наукових шкіл менеджменту, висвітлено питання формування організаційно-економічних, фінансово-інвестиційних та інноваційних механізмів управління, розкрито побудову організаційних структур, управління персоналом, соціальні та психологічні аспекти управління тощо. Аналіз доробку закордонних та вітчизняних фахівців дозволяє зробити висновок про існування певної “ніші” для досліджень в області стратегічного та оперативного управління та створення інструментальних засобів системного управління як комплексу фундаментальних, управлінських та інженерних знань, втілених в прийоми управлінської праці та здатних забезпечити обґрунтоване прийняття рішень в умовах невизначеності й динамічних змін виробничо-господарських ситуацій.У першому розділі "Теоретичні положення системної парадигми управління" виходячи із концепції системності встановлено послідовність обєктивних реакцій на зміни, що породжують проблеми при управлінні соціально-економічними системами, виявлено та систематизовано звязки сукупності понять, категорій, принципів і закономірностей різних наукових спрямувань, що є дотичними до теорії управління. Ця логічно увязана сукупність виступає в ролі парадигми управління, що є вихідною концептуальною схемою розвязку проблем управління підприємствами в складних умовах перехідної економіки. На її основі сформовано механізм і узагальнену модель системи управління підприємством. В дисертації поняття “системне управління” на відміну від загальноприйнятих дефініцій поняття “управління” трактується виходячи з властивостей поняття “система” і закономірностей теорії систем. Ситуації постсоціалістичної трансформації вимагають формування нових підходів до управління підприємствами в основі яких лежать теоретичні положення, які дозволяють розглядувати проблеми управління під одним кутом зору, використовувати один чи близький понятійний апарат, застосовували одну чи близькі методології.Розвязок цієї проблеми полягає у визначені теоретичних положень системної парадигми управління, методологічних підходів до формування механізмів управління підприємствами та розробці інструментальних засобів його здійснення, перш за все, сучасних інформаційних технологій та їх використання в стратегічному та оперативному управлінні з позицій ситуаційного підходу. Виходячи з цього, в якості основних складових системної парадигми управління доцільно прийняти положення теорії систем, теорії організації, системного підходу і аналізу, економічної теорії та інформатики, оскільки вони найбільше відповідають змісту управління. Оскільки організація згідно класифікації систем виступає як вища форма складних систем, а управління як специфічний вид діяльності, повязаний з організаціями, то розуміння суті поняття “організація” його атрибутивного, предметного та процесного проявів, факторів компактності та законів теорії організації, дозволяє сформувати теоретичне підґрунтя систем управління вітчизняних підприємств. Власне інформація через керовану взаємодію елементів системи приводить до управління і виступає його ресурсом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ