Теоретично–правові питання законотворчості - Автореферат

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: Котюк Володимир Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедрою теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Коваль Вячеслав Станіславович, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Захист відбудеться ""липня 2005 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.867.01 Інституту законодавства Верховної Ради України (04053, Київ, пров.В теперішній час, коли політичні та економічні реформи, що проводяться в Україні, вимагають інтенсивної законотворчості, як ніколи стає зрозумілим, наскільки важливим є процес створення закону, формулювання концепції майбутнього акту, створення та обговорення проекту, врахування думок та інтересів різних соціальних верств, співвідношення з іншими нормативними актами, можливість майбутнього закону "вписатись" у вже існуючу правову систему, можливість адаптуватись, економічне підґрунтя для його існування та реального застосування. Лише дослідивши законотворчість як державно-правове явище у державах романо-германської системи права з однопалатним та двопалатним парламентом, процес створення ефективного закону, порівнявши ці процеси у федеральній та унітарній державі, ми можемо зрозуміти ті ефективні шляхи подолання кризи, яка існує в нашому суспільстві, виділивши спільні та відмінні риси, основні причини невиконання законів, навівши припущення по вдосконаленню самого закону та механізму його реалізації з точки зору забезпечення виконання закону. Теоретичне завдання наукового дослідження полягає в тому, щоб не лише описати процес створення закону (стадії його створення), а й показати наукові основи його діяльності: це питання необхідності правового регулювання суспільних відносин та адекватного відображення нормативно-правових потреб, питання наукового планування законодавчої роботи та прогнозування наслідків прийняття закону, питання наукової експертизи проектів законів, їхньої модальної збалансованості та ін. Практичне завдання наукового дослідження полягає в тому, щоб порівняти процес законотворчості в державах романо-германської системи права (унітарній державі з однопалатним парламентом з унітарною та федеральною державами, що мають двопалатні парламенти); сформулювати авторську позицію до питання про можливі шляхи розвитку та становлення українського парламенту як законодавчого представницького органу державної влади. Мета та завдання наукового дослідження полягають у проведенні комплексного теоретично-правового дослідження поняття, змісту, стану та результатів процесу законотворчості, а також у зясуванні сучасного стану і перспектив розвитку законотворчого процесу в Україні, ролі та місця у цьому процесі законотворчого органу.Найбільш значними висновками можна вважати наступні: Етапи законотворчого процесу - це стадії розробки, прийняття та вступу в силу законодавчих актів (законів), які мають правові межі початку та закінчення. На наш погляд, суспільний інтерес має скеровувати державу на концентрацію її діяльності в тих сферах, де вимагається застосування державної сили. Метою здійснення цієї функції парламенту є його перетворення в структурований представницький орган держави, де узгоджуються головні політичні напрями, які отримали підтримку в народі, а тому мають значення і для держави. Фінансова (бюджетна) функція парламенту полягає у прийнятті бюджету та контролі за його виконанням, оскільки право впливу за допомогою контролю за фінансами - найважливіше, бо той, хто контролює приплив та відтік коштів - має реальну владу. Оскільки перше має прояв у процесі обрання і функціонування органів, призначених для прийняття колективних рішень в процесі законотворчості на благо всього народу.